У Римі відкрилася дводенна конференція, тема якої – «Нова апологетика для нового тисячоліття». Конференцію організував університет «Цариця Апостолів». У день її відкриття з доповіддю виступив кардинал Вільям Левада, префект Конгрегації віровчення.
Його доповідь мала назву «Нагальна необхідність нової апологетики для Церкви XXI століття». У доповіді кардинал підкреслив сутнісний зв’язок завдання розробки «нової апологетики» з завданням «нової євангелізації», яку Слуга Божий Папа Йоан Павло II вважав пріоритетною для Церкви на початку третього тисячоліття християнства. Завдання нової євангелізації світу, що стоїть перед Церквою, – зазначив кардинал Левада, – «вимагає більш глибокого узгодження віри і життя, що, у свою чергу, припускає пояснення й обґрунтування нашої довіри та нашої надії в Христі».
«Апологетика XXI століття повинна зосередитися на красі Божого творіння, – сказав далі прелат. – Щоб наша апологетика була переконливою, ми повинні приділити більш пильну увагу таємниці і красі католицького віросповідання, сакральному баченню світу. Все це допоможе нам усвідомити і оцінити красу світу як передчуття нового неба і нової землі ».
При цьому «свідчення життя віруючих людей, які втілюють заповіді своєї віри на практиці, трудящих заради справедливості та милосердя, які стали послідовниками і наслідувачами Христа, Господа нашого, є найважливішим аспектом довіри до нас, як до партнерів по діалогу в епоху нової апологетики. Важливо виявити солідарність з нашими сучасниками, вносячи свій, нехай скромний, але реальний внесок у справу захисту навколишнього середовища, допомоги бідним і встановлення соціальної справедливості. У той же час, ми володіємо повним баченням істини, справедливості та милосердя, що має суттєво важливе значення. Цим гарантується, що наше свідоцтво і наші дії не випадкові, що вони залишаться постійним чинником, що вносить свій внесок у творення цивілізації любові».
«Для сучасної культури істотно важливим також є діалог про мету і значущість людської свободи, – продовжив префект Конгрегації віровчення. – Якщо свобода служить просуванню культури індивідуалізму і егоцентризму, вона жодним чином не буде сприяти розкриттю потенціалу, закладеного Тим, Хто нас створив на Свій образ і подобу вільними істотами, істотами, здатними відгукнутися на безмежний дар Божественної любові.
Необхідно інтенсифікувати також діалог з наукою і технікою. Багато вчених заявляють про свою особисту віру, однак в цілому наука, як і раніше, має однозначно-агностичний «вираз обличчя». Ось де простягаються великі і все ще недосліджені простори діалогу.
Безумовно, в новому тисячолітті відкриються нові можливості для розширення цього ключового аспекту діалогу між вірою і розумом. Серед питань, які повинні привернути нашу найпильнішу увагу – питання співвідношення між теорією еволюції та вченням про створення».
Далі, пославшись на книгу К.С. Льюїса «Просто Християнство», кардинал Левада сформулював ще один «ключовий напрямок апологетики, що розглядає тему природного прагнення до блага і пов’язані з цим питання природного морального закону і гуманістичних цінностей, що мають значення для всього людства. Тим часом для Льюїса – цього видатного апологета нашої епохи – важливим супутнім питанням було розуміння людської сексуальності».
Нова апологетика «повинна також включати екуменічний аспект, як і аспект міжрелігійного діалогу. Все це складає необхідний контекст будь-якого діалогу з питань віри в секуляризованому світі. Питання духу і віри є ключовими для всіх великих релігійних традицій, і вони покликані стояти в центрі відкритого міжрелігійного діалогу. Наша апологетика тільки виграє завдяки свідоцтву, загальному з нашими братами-християнами, в якому відстоювалися би цілі Божого Об’явлення у Христі. Така апологетика буде мати значущість і для нас, і для всього світу. І розробка такої, прийнятною для XXI століття апологетики зовсім не видається мені «нездійсненним місією»», – підвів риску кардинал Левада.
«Зрештою, цілком можливо, – сказав він на закінчення, – сформулювати істину, здатну захопити і розум, і серце. І це відбудеться в ході такого діалогу, в якому християни пізнали би всім своїм розумом, всім своїм серцем і душею, Добру Новину, маємо в Ісусі: що Бог є Любов, що факт нашого створення на Його образ і подобу робить кожної людини здатною полюбити Бога понад усе та ближнього свого як самого себе».
За матеріалами: sibcatholic.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
