Римо-католицький календар
Понеділок ХVIІ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Єр 13, 1-11
Читання з Книги пророка Єремії.
Так сказав мені Господь: «Іди, купи собі льняний пояс і підпережи ним собі крижі, та у воду не клади його». І купив я пояс, як заповів Господь, і підперезав собі крижі.
І надійшло слово Господнє до мене вдруге: «Візьми пояс, що ти купив, що на крижах у тебе, встань та й піди на Євфрат і сховай його там у щілині в скелі». Пішов я та й сховав його на Євфраті, як заповідав мені Господь.
Як же уплило чимало часу, сказав мені Господь: «Встань, піди на Євфрат і візьми звідти пояс, що Я заповідав тобі сховати там». Пішов я на Євфрат, розшукав і взяв пояс з того місця, де я його сховав, і ось — пояс зогнив і став непридатним.
І надійшло до мене таке слово Господнє: «Так говорить Господь: Отак Я знищу гординю Юди й велику гординю Єрусалима. Цей злий народ, який не хоче слухати Моїх слів, який ходить за своїм закам’янілим серцем і біжить слідом за іншими богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, стане таким, як цей пояс, ні до чого не придатний. Бо як пояс прилягає чоловікові до стану, так Я пригорнув до себе увесь дім Ізрáїля і дім Юди, — слово Господнє, — щоб вони були Моїм народом і славою Моєю, і хвалою Моєю, і окрасою Моєю; та вони не послухалися».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Втор 32, 18-19. 20. 21(П.: пор. 18б)
Забув ти Бога, а це Він — Творець твій.
Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, *
про Бога, який породив тебе, забувся.
Побачив те Господь і відкинув у гніві *
власних синів і дочок власних.
Та й промовив: «Лице Моє від них сховаю, *
і побачу, який кінець їх буде;
вони бо — рід розбещений, *
діти, що вірності не мають.
Вони збудили ревнощі Мої тим, що не є Богом, *
розгнівали Мене бовванами своїми;
а Я збуджу їх ревнощі тим, що не є народом, *
Я роздратую їх – людом нетямущим».
Спів перед Євангелієм
Як 1, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець забажав і породив нас Словом істини,
щоб ми стали наче початком Його творіння.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 13, 31-35
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його певна людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за городні рослини і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках».
Іншу притчу розказав їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й сховала до трьох мірок борошна, доки не вкисне все».
Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Послухай тишу — почуєш Бога (Слово між нами)
Що маленьке — не таке уже й маленьке (о. Патрик Оліх OFM)
Потрібно хотіти по-справжньому (курс «Дабар»)