Десятий Дієцезіяльний З’їзд молоді, що тривав у Хмельницькому 24-25 серпня, відбувся під гаслом «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне» (Мт. 19.16).
У ньому взяло участь близько 800 молодих людей з різних міст України. Протягом двох днів молодь разом молилась, брала участь у Євхаристії, слухала конференції, поклонялась Христу в адорації Пресвятих Дарів. Не бракувало танців та концертів.
«Цим з’їздом ми хотіли звернути увагу молоді на Божі Заповіді, які є фундаментом життя, – розповів CREDO єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський, –
Добре, що молодь активно прославляє Бога: співає, танцює, кричить, адже це її спосіб вираження любові до Бога. Я кожного разу повертаюсь звідси преображеним – сама атмосфера, зустрічі, конференції, сценки сприяють переосмисленню. Добре, що кожного року по-іншому, добре, що це ініціатива самої молоді. Я бажаю молоді, щоб це все багатство, яке вона зачерпнули на з’їзді молоді, не розгубилося, щоб молоді люди могли збагачувати собою Церкву Христа.»
У перший день на з’їзд завітала фігура Фатімської Богородиці, що саме здійснює паломництво Україною.
У другий день, 25 серпня, конференцію на тему «Хто може спастися?» виголосив о. Олександр Лаврєнтьєв. Отець розповів про різні теорії спасіння та наголосив на важливості Божої благодаті: «Людина від початку своєї історії була покликана до життя з Богом, але ніхто не може осягнути щастя власними силами, ніхто не може сам дійти до Неба, потрібна допомога Святого Духа. Бо без корабля не перепливете море, а без Святого Духа не осягнете Небо.»
Свідченням присутності Бога в житті поділилась сім’я Василенків: мати, син-семінарист та син-священик.
Олена Василенко розповіла, що її шлях до Бога був довгим: «Я – практикуюча католичка, мати 8 дітей, найстаршому з яких 29 років, а наймолодшому – 9. Уже 32 роки я заміжня, а вінчана з чоловіком лише 17. Мій шлях до Бога був довгий, хоча я і походжу з католицької сім’ї. Через своє життя я пройшла через сумніви, занепад віри, біль і навіть бажання зробити аборт, але Бог показав мені, що лише тоді можна бути щасливою, коли живеш згідно Його Заповідей.»
Священик закликав молодь не боятись шукати свій шлях. «Я хочу сказати вам, що бути щасливим – це знайти себе і свою дорогу в житті, розпізнати справжнє щастя. Не бійтеся шукати себе, не бійтеся шукати дорогу до щастя, а найголовніше – не бійтеся питати про це у Господа, адже лише у Нього і у Ньому всі відповіді. Бо в книзі пророка Єремії сказано: «Перш ніж ти народився, Я знав тебе.» Я дякую Богу, за все: за батьків, за покликання,за перший рік священства і зате, що можу стояти перед вами.» – звернувся до молоді отець Костянтин Василенко МІС.
Сімнадцятирічний Едуард Василенко розповів про пошук покликання: «Цього року я вступив в семінарію отців-маріанів. Я навіть не задумався над своїм покликанням, і якби мені роки три тому сказали, що я буду семінаристом, я б не повірив. Прийшов час і я зрозумів, що переживаю «буденність» в своїй вірі, я ніби і ходжу до храму, але моя віра стала звичкою, виконанням набору правил. Але якось раптово відбувся переломний момент, я почав більше молитися, частіше відвідувати храм і моє серце заповнювалося, коли я стояв перед Пресвятими Дарами. І я зрозумів, що все навколо не є таким прекрасним, як показує нам його світ, все стає прекрасним тільки з Богом. Я не знаю чи це моє покликання, чи моє бажання стати священиком, але знаю, що знайти себе на цій дорозі мені допоможе Бог.»
Службу Божу очолив єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. «Наше життя без любові, молитви і виконання Божих заповідей подібне до пустелі, яка «плаче». Адже, хто не виконує Закону Господнього – не практикує Любові., його життя марне. Мені хотілося б, щоб ви практикували 10 Заповідей, практикували Любов в своїх родинах. Будьте сіллю і світлом землі!» – сказав під час проповіді владика Леон.
Два дні усі Меси, літургійні читання і молитви своїм співом супроводжував парафіяльний молодіжний хор. «До з’їзду ми готувалися місяць, у нас було по 3-4 репетиції на тиждень. На жаль, ніхто з нас не має хисту до написання музики, але шукаємо маловідомі в Україні пісні і перекладаю їх з польської та англійської», – розповіла CREDO керівник хору Ірина Коршунова.
З’їзд молоді завершився святковим концертом за участю християнських гуртів «Едідея», «Тадеуш» і «Тавор» з м. Хмельницького та «Сіон» з Писарівки.
Першими виступали «сіонці». Вони заспівали кілька власних пісень. До речі, нещодавно гурт записав перший свій альбом, який поки що готується до випуску.
«Наш гурт названий на честь гори Сіон, гори слави Божої. Таку назву придумати нам допоміг о. Олег Сакаєв, який є нашою підтримкою і поміччю у всьому, розпочинаючи з дрібниць і закінчуючи серйозними справами. Зараз нас у гурті семеро. Ми вже співаємо лише свої пісні, хоча раніше переспівували багато відомих християнських гуртів. На написання пісень нас надихає Бог. Наш гурт працює в напрямку «Євангелія Любові», ми їздимо з концертами, співаємо свої пісні і між ними ставимо коментарі. Зовсім недавно в м. Гданськ ми записали на студії диск, в який увійшло наших 10 пісень, але ще не знаємо, коли він вийде. Диском ми хочемо закликати молодь робити все на Славу Божу. В наших піснях кожен може знайти себе, свої проблеми, почуття, адже пишемо ми те, що відчуваємо.» – розповіла лідер гурту, барабанщиця, Лілія Глущак.
Варто зазначити, що перед кожним виступом, немає значення де: у школі чи на з’їзді молоді, гурт стає в коло, береться за руки і молиться.
Наймолодший у Хмельницькій парафії Христа Царя гурт «Едідея» грає у жанрі поп-рок. «Нам лише півтора року. Нас в гурті п’ятеро. «Едідея» виконує свої пісні, музику ми пишемо самі, троє з нас здобувають музичну освіту», – розповіла лідер гурту Марічка Разовська,
Гурт «Тадеуш» виступав третім. Вони виконали кілька своїх пісень, а також заспівали інші популярні релігійні пісні. Керівник гурту Вікторія Чорнобай розповіла, чому вони вирішили назватися «Тадеуш»: «Коли гурт виникав, ніхто не вірив, що щось вийде і хтось жартома порадив назвати гурт в честь апостола Юди Тадея, який допомагає в безнадійних справах, так ми і стали «Тадеуш». З того часу гурт існує вже 3 роки. В колективі 9 чоловік. Ми маємо декілька пісень власного написання, також переспівуємо інших виконавців.»
Разом з гуртом «Тавор» співав о. Сергій Хитрий. Гурт виконував лише свої пісні, і лише українською мовою. Ось що розповіла про гурт його лідер Лілія Хитра: «Нам уже 5 років і в нас 5 учасників. Співаємо ми тільки свої пісні, і лише українською мовою. Я зазвичай пишу музику та слова, аранжування – наші музиканти. Ми маємо кілька демозаписів, на видання диску не вистачає коштів. А щодо назви, то це дуже просто, як наш Господь Ісус Христос Преобразився на горі Тавор, так і ми упродовж всього свого існування і життя змінюємось і вдосконалюємось.»
На прощання разом заспівали о. Олександр Коцюр та о. Сергій Хитрий.
Після благословення молодь роз’їхалась, щоб наступного року знову сюди повернутись.
Організатори та учасники Х Дієцезіяльного Дня молоді поділились з CREDO своїми враженнями:
Отець Петро Міщук, настоятель парафії Ісуса Христа Царя Всесвіту, організатор з’їзду:
«Кожен з’їзд молоді особливий, особлива тема, конференції, сценки, особливий дух з’їзду, адже Святий Дух діє по-іншому кожного разу. Особливим було теж те, що привозили фігуру Матері Божої Фатімської. Адже темою були Заповіді Божі і хто, як не Марія є зразком їх виконання. Дуже радий, що така активна молодь на парафії, адже майже все вони зробили самі. Дуже задоволений з’їздом молоді цього року.»
Аліна Лаутар, м. Хмельницький:
«Наша молодь три тижні готувалася до цього з’їзду. Кожен з нас мав свої обов’язки, ми робили майже все: готували Літургію, ставили сценки, робили декорації, співали, прибирали територію храму. Дуже велику підтримку наших ініціатив надав наш настоятель і організатор з’їзду о.Петро. Для молоді ми хотіли створити такі умови і програму, щоб кожна молода людина могла знайти сенс свого життя, вирішити, що їй робити далі, і відчути, що Бог – це Любов.»
Олег Жарук, клірик Вищої Духовної Семінарії Святого Духа:
«На з’їзді молоді я вже не вперше, але цього року я вже тиждень тут на практиці, тому вперше я дивився на все ніби зсередини.
Дуже багато було вкладено в цей з’їзд: і зі сторони молоді, і зі сторони священиків. Хоча варто судити учасникам, але, як на мене, то все вдалося, особливо мені сподобалася перша сценка. Вона була зроблена досить оригінально і доступно.»
Катерина Дунаєва, м. Вінниця:
«Минулого року я була на з’їзді молоді вперше, я була нехрещена, взагалі не була християнкою. А сьогодні я вже стою тут, як практикуюча католичка. Можна сказати, що з’їзд минулого року був вирішальним у моєму рішенні охреститись. Для мене – це зустріч з Богом в колі друзів, в колі моїх однодумців. Мені дуже сподобалася підготовка молоді цієї парафії, вони молодці. Були класні конференції. Також класні танці першого дня, які проводив о. Руслан Кармаліта. Перший день взагалі був дуже драйвовим.»
фінансово.
Щиро дякуємо!
