Римо-кат.: Св. Станіслава Костки, монаха
(біл) Обов’язковий спомин
Греко-кат.: прор. Захарії, отця Йоана Предтечі
Римо-католицький календар
Св. Станіслава Костки, монаха
(біл) Обов’язковий спомин
Перше читання
1 Кор 15, 35-37. 42-49.
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до корінтян.
Брати! Дехто скаже: «Як же мертві встануть? У якому тілі прийдуть?» Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре. І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, – пшениці чи чогось іншого. Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні; сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне. Так і написано: «Перша людина – Адам – став живою душею, а останній Адам – Дух, Який оживляє». Але не духовний спочатку, а душевний; потім – духовний. Перша людина – із землі, земна. Друга Людина, Господь – з неба. Який земний – такі й земні, і який небесний – такі й небесні. І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 56(55)
Буду ходити в вічнім світлі Бога.
Тоді вороги мої назад відступлять, *
як тільки я візву до Тебе.
Знаю напевне, *
що Бог зо мною.
У Бозі я слово прославляю, *
в Господі прославлю слово.
На Бога уповаю, не боюся; *
що ж може заподіяти мені людина?
Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, *
віддам Тобі похвальну жертву.
Бо спас єси життя моє від смерти, †
та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, *
щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 8, 15
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенні, які держать слово Боже
серцем благородним і добрим
і дають плід у терпінні.
Євангеліє
Лк 8, 4-15
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу, коли зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Ісуса, Він розповів притчу: «Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його. А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів». Кажучи це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає». Учні ж запитували Його, що означає ця притча. А Ісус відказав: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим – у притчах, щоби дивилися – і не бачили, щоби слухали – і не розуміли. Ось що означає ця притча: Зерно – то Слово Боже. А що при дорозі, – це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися. А що на камені, – це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають. А що в терня впало, – це ті, які почули, але, заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами, йдуть і не приносять плоду. А те, що на добрій землі, – це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні». Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
прор. Захарії, отця Йоана Предтечі
Ряд.: Ап. – 1 Кор. 156 зач.; 14: 20-25.
20. Брати, не будьте дітьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі. 21. Написано в законі: «Чужими мовами й іншими устами я буду говорити до народу цього, та вони й так мене не послухають», – каже Господь. 22. Так що мова знак не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж, – не для невіруючих, а для віруючих. 23. Якщо, отже, зійдеться уся Церква разом і всі заходяться говорити мовами, а ввійдуть якісь неосвічені чи невіруючі, то хіба не скажуть, що ви божевільні? 24. Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи неосвічений, його всі викривають, усі судять; 25. тайни його серця стають явними, і, таким чином, він, упавши ниць на землю, поклониться Богові й заявить, що Бог є справді поміж вами.
Єв. – Мт. 104 зач.; 25, 1-13.
1. Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому. 2. П’ять з них були нерозумні, а п’ять мудрі. 3. Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою. 4. Мудрі ж узяли в посудинках оливу. 5. Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули. 6. Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч! 7. Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі. 8. А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть. 9. Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі. 10. І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері. 11. Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам! 12. А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю. 13. Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
