Літургійні читання на понеділок ХХIV звичайного тижня (РКЦ)

Римо-католицький календар

Понеділок ХХIV звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
1 Кр 11, 17-26. 33

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до коринтян

Браття:

Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, – роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю, бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами. Ваші сходини не є – споживання вечрі Господньої. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п’яний. Хіба не маєте домів, щоб їсти – пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.

Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє Тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий завіт у моїй Крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». Бо кожного разу, як єсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.

Слово Боже

Респонсорійний псалом
Пс 40(39), 7-8а. 8б-10. 17 (П.: 1 Кр 11, 26б)

Божу смерть звіщайте, поки Він не прийде

Жертви й офіри ти не хочеш,
вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався
Тоді сказав я: «Ось Я приходжу.

У сувої книги написано про мене:
Чинити твою волю, Боже мій, я радий,
і твій закон у мене в серці.»
Я оповів про справедливість на великім зборі,
не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
.
Хай радуються й веселяться в тобі всі,
що тебе шукають і нехай завжди кажуть ті,
кому люба твоя допомога:
«Хай возвеличиться Господь!»

Спів перед Євангелієм

Йо 3, 6

Алілуя, алілуя, алілуя.

Так Бог полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав;

щоб кожний, хто вірить в Нього, мав життя вічне.

Євангеліє
Лк 7, 1-10

+ Слова святого Євангелія від Луки

Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав Його, ввійшов у Капернаум. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. Почувши про Ісуса, він послав до Нього старший юдейських, благаючи Його, щоб прийшов і вирятував слугу його.

Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо Його просити, кажучи: «Він достойний, щоб Ти йому зробив це, любить бо народ наш і збудував нам синагогу». І пішов Ісус з ними.

Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб Йому сказати: «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою крівлю. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: „Іди” і той іде; а іншому: „Ходи сюди”, і той приходить; і слузі моєму: „Зроби це”, і той робить».

Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри».

І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.

Слово Господнє