Літургійні читання на понеділок, 4 жовтня

Римо-кат.: Св. Франциска Ассізького

(біл) Обов’язковий спомин

Римо-католицький календар

Св. Франциска Ассізького

(біл) Обов’язковий спомин

Перше читання

Гал 1, 6-12

Читання з Послання святого Павла Апостола до галатів

Брати! Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншого євангелія. Втім, вона не інша, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангеліє Христа. Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, – нехай буде відлучений! Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, – нехай буде відлучений! Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа. Повідомляю вам, брати, що Євангеліє, яке я вам звістив, не від людей. Адже я не прийняв його і не навчився від людини, але – через об’явлення Ісуса Христа. Слово Боже.

Псалом респонсорійний

Пс 111(110)

Бог про завіт свій завжди пам’ятає.

Я буду прославляти Господа всім серцем, *

на зборах праведників і в громаді.

Великі діла Господні, *

подиву гідні всім, що люблять їх.

Діла рук Його – правда й правосуддя, *

всі заповіді Його – непорушні,

встановлені на віки вічні, *

закладені у правоті і правді.

Відкуплення послав народові своєму, *

установив навіки союз свій;

святе й страшне Його Ім’я! *

Хвала Його стоїть по віки вічні.

Спів перед Євангелієм

Йн 13, 34

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного,

як Я вас полюбив був.

Євангеліє

Лк 10, 25-37

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: «Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це, – і житимеш». А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближнім?» У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: «Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся». Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?» Він відповів: «Того, хто змилосердився над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само». Слово Господнє.