Римо-кат.: (зел) XXХ Неділя звичайна
Греко-кат.: Свв. Отців VII Вселенського Собору
ап. Филипа, одного з семи дияконів
прп. Теофана Начертанного, єп. Нікейського і творця канонів
Римо-католицький календар
(зел) XXХ Неділя звичайна
Перше читання
Сир 35, 12-14. 16-18
Читання з Книги Сираха
Господь бо – Суддя, Він не зважає на особи. А й не зважатиме на особу Він проти бідного – Він бо вислуховує просьбу покривдженого. Сироти проханням Він не погордує, ані вдовою, яка свою скаргу виливає. Хто служить, той буде доброзичливо прийнятий, і молитва його аж до хмар досягне. Смиренного молитва крізь хмари пробивається: він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде; не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться й не розсудить справедливих та й не вчинить розправи. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 34(33), 2-3. 17-18. 19 і 23 (П.: 7а)
Вбогий покличе, і Господь почує.
Благословлю Господа повсякчасно, *
завжди хвала Його в устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться; *
нехай покірні чують те й веселяться.
А обличчя Господнє проти злочинців, *
щоб знищити з землі їхню пам’ять.
Візвали праведні, і Господь почув їх *
і з усіх скорбот їхніх врятував їх.
Близький Господь до тих, у кого розбите серце; *
прибитих духом Він спасає.
Господь визволяє душу слуг своїх, *
і хто до Нього прибігає, покараний не буде.
Друге читання
2 Тим 4, 6-9. 16-18
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до Тимотея
Любий! Я вже стаю ливною жертвою, і настає час мого розв’язання. Я боровся доброю борнею, свій біг закінчив, віру зберіг. А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід. Постарайся незабаром прибути до мене. При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули. Хай не буде їм це зараховано. А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилася проповідь: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева. Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь. Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив собі світ,
поклавши в нас слово примирення.
Євангеліє
Лк 18, 9-14
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу: «Два чоловіки увійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, про себе так молився: «Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, несправедливі, перелюбники або як оцей митник; я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю».
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: «Боже, будь милосердний до мене, грішного». Кажу вам, що цей, на відміну від іншого, повернувся до свого дому оправданий, бо кожний, хто підноситься, – буде понижений, а хто себе понижує, – піднесений буде». Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
Свв. Отців VII Вселенського Собору
ап. Филипа, одного з семи дияконів
прп. Теофана Начертанного, єп. Нікейського і творця канонів
Літ. – Ап.: Гал. 216 зач.; 6,11-18.
11. Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13. Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.
Єв.: Лк. 83 зач.; 16, 19-31.
19. Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. 20. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; 21. він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. 22. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. 23. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, 24. і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. 25. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. 26. А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. 27. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; 28. я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. 29. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. 30. Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. 31. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua