«Щоб нікому не бракувало хліба та праці, повітря і води»

Під час молитви «Ангел Господній» 14 листопада Бенедикт XVI говорив про всесвітню економічну кризу.

Святіший Отець підкреслив, що економічна криза, яка й надалі триває, і про яку у ці дні йшла мова під час зустрічі «Великої Двадцятки», має багато причин і заохочує до глибокої перевірки існуючої моделі глобального економічного розвитку. Ця криза є ще одним загрозливим явищем, що додалося до вже існуючих труднощів сьогодення, таких, як порушення рівноваги між багатством та бідністю, скандал голоду, екологічна небезпечна ситуація та проблема безробіття. Папа наголосив, що процес індустріалізації іноді залишає землеробство у тіні, однак, саме у наш час, необхідно заохотити наново доцінити сільське господарство як ресурс, необхідний для нашого майбутнього.

Бенедикт ХVІ зазначив, що у сьогоднішній ситуації однією з найбільших небезпек з боку більш динамічних державних економік є укладати вигідні для себе договори, які можуть бути досить шкідливими для бідніших країн, у яких економіка не є стабільною, і, тим самим, спричиняючись до продовження ситуації крайньої бідності та вичерпання природних ресурсів землі, яку Господь передав опіці людини.

Серед іншого, Папа наголосив на тому, що, незважаючи на актуальну кризу, в промислово розвинутих країнах заохочується до стилю життя, позначеного непосильними витратами, що є шкідливим для довкілля і для бідних. Отож, потрібно в особливий спосіб звернути увагу на те, щоб віднайти рівновагу між сільським господарством, промисловістю і сферою послуг, щоб нікому не бракувало хліба та праці, повітря, води та інших необхідних ресурсів, призначених для усіх. Для цього потрібно розвивати та поширювати виразну етичну свідомість, яка відповідатиме найскладнішим викликам сьогодення; вчитися розумному та відповідальному споживанню; заохочувати до особистої відповідальності. Папа наголосив, що немало молодих людей, здобувши вищу освіту, присвячуються землеробству, відчуваючи таким чином потребу відповісти не лише на особисті та родинні потреби, але також на знак часу, на конкретну чутливість до спільного добра.

На закінчення Вселенський Архиєрей проказав із зібраними молитву «Ангел Господній» та уділив своє апостольське благословення.

За матеріалами: Радіо Ватикан