Нейробіологи наводять докази, що письмо від руки активує величезну мережу зв’язків у мозку, сприяє збереженню пам’яті та формує «когнітивний резерв», необхідний для завершального етапу життя.
Багато хто з нас дедалі більше часу проводить з електронними пристроями, навіть нотатки ми робимо або диктуємо на смартфон чи комп’ютер. Тим часом виявляється, що звичайний блокнот може робити для мозку щось таке, на що не здатна найсучасніша електроніка.
Що відбувається в наших головах, коли ми натискаємо на клавіші? І чому це може бути простим щоденним тренуванням «проти деменції»? Команда науковців під керівництвом Джузеппе Марано з Istituto Superiore di Sanità у Римі досліджувала це у поточному 2025 році. Вони виявили, що за це відповідає кілька механізмів. То як же працює наш мозок?
Коли ручка торкається паперу — активується ціла мережа нейронів.
Сучасні дослідження з використанням нейровізуалізації (відстеження активності мозку під час виконання певних дій) показують, що письмо від руки — це не просто старомодна форма ведення нотаток. Це захоплива головоломка: ми плануємо свої рухи, відчуваємо опір паперу, обводимо очима форму літер та активуємо свої центри мови й пам’яті. У підсумку активується широка мережа: моторна й премоторна кора, мозочок, тім’яні частки, відповідальні за просторову орієнтацію, мовленнєві центри та області розпізнавання слів.
Клавіатура «працює» поверхово: більшість роботи передбачає повторюване постукування та візуальний огляд екрана. Диктування нотаток є найменш ефективним. У цьому випадку треба лиш підправити стилістичні аспекти і пунктуацію (якщо хтось на неї ще зважає).
Отож рукописні нотатки дають наслідок глибшого розуміння і тривалішої пам’яті.
Повільніше — розумніше: темп, який сприяє запам’ятовуванню
Окрім зазначеного, рукописний текст за своєю суттю повільніший. Таке розподілення обробки контенту в часі є критично важливим: замість того, щоб копіювати слово в слово, ми повинні перефразувати, вибрати й організувати свої думки. Мозок переходить із режиму копіювання в режим розуміння. Дослідники описують це як ефект глибокого кодування. Простий аркуш паперу стає місцем, де знання організовані в мапу, а не в список. З часом такі мапи легше викликати в пам’яті — навіть по роках.
Дотик, слід, опір: чому органи чуття — наш союзник
Папір чинить незначний опір, ручка залишає слід, а пальці відчувають тиск. Ці сенсорні (тактильні) сигнали поєднуються з рухом і зором, створюючи багатший «пакет» інформації. Мозок любить редундантність (надлишковість): що більше каналів — то сильнішими й глибшими формуються нейронні шляхи. Ось чому діти швидше вивчають літери, коли вчаться їх писати, а дорослі краще запам’ятовують контент, коли занотовують його від руки. Планшети з перами можуть імітувати деякі з цих моментів; але папір усе одно перемагає, коли справа доходить до природного тактильного зворотного зв’язку.
Різдвяне привітання, власноруч написане Йоаном Павлом ІІ
«Когнітивний резерв»: заощадження на осінь життя
Вчені дедалі частіше говорять про «когнітивний резерв» — об’єднання нейронних зв’язків, які допомагають нашому розумові довше залишатися гострим. Ми будуємо його роками за допомогою вимогливих навантажень: навчання, заняття музикою, мовами… і — так, письмом від руки. Регулярна практика, особливо поєднання уваги, руху та мови, може підтримувати нейронні мережі, які з віком природно слабшають. Це не «вакцина від деменції», а розумне щоденне тренування мозку — доступне кожному, причому за копійки.
Блокнот як інструмент профілактики деменції
Як застосувати це на практиці? Варто відмовитися від комп’ютерних нотаток і натомість знайти у своєму повсякденні те, що можна записувати від руки. Наприклад, варто вести рукописний щоденник найважливіших подій. Вранці напишіть хоч три короткі речення про те, за що ви сьогодні вдячні і що на сьогодні важливо. Протягом дня пишіть нотатки з прочитаного — своїми словами. Увечері — кілька речень із коротким викладом: що запам’ятати, що віддати Богу. Раз на тиждень пишіть листа — коханій людині або собі: спокійно, розбірливо і без поспіху. Цей паперовий слід упорядковує думки, буквально «тренуючи» ваш мозок.
Сторінка з особистого щоденника св.Йоана Павла ІІ. Ілюстрація за виданням “Jestem bardzo w rękach Bożych”. Notatki osobiste 1962-2003, Wyd. Znak
Школа, робота, молитва: одна послідовна практика
Учень, який робить нотатки від руки, — швидше починає розуміти, а не просто запам’ятовує. Дорослий, який веде щоденник проєктів, швидше поєднує аспекти. Людина молитви, яка записує слово, думку, натхнення, — вчить серце бути уважним. У кожній з цих ситуацій письмо від руки дозволяє краще обдумати й проаналізувати важливі елементи повсякдення, плани, замислитись над досягненням цілей та своїм розвитком — включаючи духовний.
Століття й тисячоліття Церква жила мудрістю, написаною від руки: від монаших скрипторіїв — до зошитів наших бабусь із духовними нотатками. Можливо, сьогодні потрібно повернутися до цієї простоти.
Візьміть зошит. Запишіть добре слово, уривок псалма, слова вдячності комусь конкретному. Це тренування мозку, як показують останні дослідження, виявляється чудовою інвестицією в майбутнє.
Переклад CREDO за: Богна Бялецька, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
