Літургійні читання на понеділок, 13 грудня

Римо-кат.: Св. Луції, діви і мучениці

(черв) Обов’язковий спомин

Греко-кат.: Св. всехвального ап. Андрея Первозванного

Римо-католицький календар

Св. Луції, діви і мучениці

(черв) Обов’язковий спомин

Перше читання

Чис 24, 2-7, 15-17а

Читання з Книги Чисел

Тими днями Валаам, підвівши очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий, і заходився він віщувати, мовивши: «Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває. Що за красні, Якове, намети в тебе, – Ізраїлю, твої оселі! Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою. Вода ллється з Його відер і насіння Його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство Його знесеться високо». І заходився він віщувати, мовивши: «Слово Валаама, сина Беора, – слово мужа з одкритими очима; слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває. Бачу Його, та не під теперішню пору; дивлюся на Нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний

Пс 25(24)

Де Твої стежки, – навчи мене, Боже.

Вкажи мені, о Господи, Твої дороги, *

навчи мене, де Твої стежки.

Напути мене по Твоїй правді й мене навчи, *

бо Ти Бог, мій Спаситель, Тебе очікую ввесь день я.

Згадай про Твоє милосердя, Господи, *

і про Твою милість, бо вона споконвіку.

З милосердя Твого, згадай мене, *

о Господи, доброти Твоєї ради.

Добрий Господь і праведний, *

тому й навчає грішників дороги.

Напоумлює покірливих на правду *

і навчає смиренних путі своєї.

Спів перед Євангелієм

Пс 85(84) 8

Алілуя, алілуя, алілуя.

Яви, о Господи, Твоє милосердя,

подай нам Твоє спасіння.

Євангеліє

Мт 21, 23-27

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу, коли Ісус увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?» У відповідь Ісус сказав їм: «Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: Хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?” Вони ж міркували між собою: «Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому? Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Йоана за пророка». Тож у відповідь вони Ісусові сказали: «Не знаємо!» Тоді й Він промовив до них: «І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!»

Слово Господнє.

Греко-католицький календар:

Св. всехвального ап. Андрея Первозванного

Ап. – Євр. 319 зач.; 8, 7-13.

7. Коли б же той перший завіт був бездоганний, то не було б місця для другого. 8. Бо Господь, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, мовить Господь, і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт: 9. не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», – говорить Господь. 10. Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом. 11. Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати. 12. Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.» 13. А коли каже «новий», то об’являє перший старим. А що передавнене й застаріле – те близько заникнення.

Єв. – Мр. 33 зач.; 8,11-21.

11. Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку – вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу. 12. Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: «Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!» 13. І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік. 14. Учні ж забули взяти хліба – мали з собою лиш один хліб у човні. 15. І наказував їм, кажучи: «Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!” 16. І стали перемовлятись про те, що не мають хліба. 17. Ісус, довідавшись про те, каже до них: «Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце? 18. Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте? Не пам’ятаєте, 19. як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?” – «Дванадцять» – кажуть йому. 20. «А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?» – «Сім», – кажуть. 21. І він сказав їм: «То й ще не розумієте?»

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua