Римо-кат.: (фіол) IV Неділя Адвенту
Греко-кат.: Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця
Римо-католицький календар
(фіол) IV Неділя Адвенту
Перше читання
Іс 7, 10-14
Читання з Книги пророка Ісаї
Тими днями Господь заговорив до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа». Тоді він сказав: «Слухай ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить Сина і дасть Йому ім’я Еммануїл».
Cлово Боже.
Псалом респонсорійний
Пc 24(23), 1-2, 3-4, 5-6 (П.: пор. 7в і 10б)
Бог воцарився, Він Царем є слави
Господня є земля, її повнота, *
вселена та її мешканці.
Бо Він на морях заснував її, *
і утвердив її на ріках.
Хто на гору Господню зійде *
і хто буде стояти на Його святому місці?
Той, чиї безвинні руки й чисте серце; †
хто не пильнує розумом своїм пустого *
і не присягає криво.
Він матиме від Господа благословення *
і ласку від Бога свого спасіння.
Такий рід тих, які його шукають, *
шукають лице Якового Бога.
Друге читання
Рим 1, 1-7
Читання з Послання святого Апостола Павла до римлян
Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої, яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях про Сина свого, народженого тілом із сімени Давидова, установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого. Через Нього ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу Його імені, між якими й ви – покликані Ісуса Христа; усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Мт 1, 23
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ось Діва матиме в утробі й породить Сина,
і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: «Бог з нами».
Євангеліє
Мт 1, 18-24
Читання святого Євангелія від Матея
Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його Мати, була заручена з Йосифом; але перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що Вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведним і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійся узяти Марію, твою жінку, бо те, що в Ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх». А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, Діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: «З нами Бог»». Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку.
Cлово Господнє.
Греко-католицький календар:
Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця
Ряд.: Ап. – Кол. 258 зач.; 3, 12-16.
12. Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, 13. терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само. 14. А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалости, 15. і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні. 16. Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.
Єв.: Лк. 91 зач.; 18, 18-27.
18. Один знатний спитав Ісуса: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» 19. А Ісус озвавсь до нього: «Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог. 20. Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.» 21. Той же відповів: «Все це я зберіг змалку.» 22. Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.» 23. Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий. 24. Глянув Ісус на нього й мовив: «Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже! 25. Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.» 26. А ті, що слухали, сказали: «Хто ж тоді може спастися?» 27. Він відповів: «Неможливе в людей, можливе є в Бога.»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
