Структурам Католицької Церкви в Монголії вже 20 років. Видатну роль в євангелізації цієї азіатської країни відіграють місіонери з усього світу.
Церква ефективно і швидко включилася в благодійну, освітню та суспільну діяльність, бо безпосереднє проголошення Євангелії в цій країні заборонене. В країні, яка змагається зі складною спадщиною комунізму ,місія Церкви вже приносить перші плоди. Територіально Монголія дуже велика, але кількість населення там відносно мала. В країні всього 2,7 мільйонів мешканців.
«Ставлення влади до Католицької Церкви тут радше прихильне» – сказав місіонер з Монголії о. Віктор Дзюрдзя SDB. – Ми не зустрічаємося з ворожістю. Уряд Монголії 20 років тому попросив Церкву, щоб ми приїхали до Монголії та зайнялися соціальними справами, бо такі були потреби тоді і такі самі вони нині. Немає жодного переслідування. Ми маємо трохи проблем, але не як католицька Церква, а загально – як християни – наприклад ліміт віз», – розповідає місіонер.
«Ми маємо Апостольську префектуру, єпископа, філіппінця за національністю. Як ця місія розвиватиметься далі, залежатиме від того, як закорениться віра на території Монголії. Тут нелегко поширювати віру. Це пов’язано з багатьма проблемами ментальності мешканців. В самому Улан-Баторі в нас три парафії, а по цілій Монголії – не більше десяти. На початку не можна проводити виключно євангелізаційної діяльності, будувати храму, катехизувати. Ми починаємо від соціальної роботи і, громадячи людей, поволі закорінюємо в їхніх серцях віру. Плоди цієї праці видно на щодень», – розповів о. Дзюрдзя з Улан-Батор в Монголії.
За матеріалами: Radio Watykańskie