Ділячись з учасниками загальної аудієнції думками про подію арешту Ісуса в Оливному саду, Папа звернув увагу на важливість вільного дарування свого життя з любові — яке робить його плідним, бо є відповіддю на Божу любов.
Надія, яка випливає з нашої віри, полягає в тому, що наші гріхи та зволікання не заважають Богові прощати нам і повертати нам прагнення знову слідувати за Ним, — щоби зробити нас здатними дарувати життя іншим. Так Лев XIV підсумував роздуми, якими поділився з учасниками загальної аудієнції в середу, 27 серпня 2025 року, в залі Павла VI у Ватикані. Святіший Отець коментував Євангеліє про арешт Ісуса, повідомляє Vatican News.
Не жертва арешту, а автор дару
Зупинившись на тому, як цю сцену описав св.Йоан, Папа зазначив: євангеліст представляє Ісуса не як наляканого, що ховається, а як вільну людину, яка виступає вперед і бере слово, відверто виходячи назустріч можливості «показати світло найбільшої любові».
«Ісус знає. Проте Він вирішує не відступати. Він віддає себе. Не через слабкість, а через любов. Любов таку повну, таку зрілу, що вона не боїться відторгнення. Ісуса не захоплюють: Він дозволяє себе схопити. Він є не жертвою арешту, а автором дару. У цьому жесті втілюється надія на спасіння для нашого людства: знати, що навіть у найтемнішу годину можна залишатися вільним, щоб любити до кінця», — сказав Лев XIV.
Дароване життя неможливо відібрати
Коли Ісус відповів солдатам «ось Я», вони впали на землю. В Біблії ці слова є посиланням на ім’я Бога. Таким чином, Ісус показує, що «Божа присутність виявляється саме там, де людство переживає несправедливість, страх, самотність». Саме тоді «справжнє світло готове сяяти», не боячись, що темрява його поглине.
«Посеред ночі, коли здається, що все валиться, Ісус показує, що християнська надія — це не втеча, а рішення. Таке ставлення є плодом глибокої молитви, в якій просиш Бога не уникнення страждань, а сил вистояти в любові, усвідомлюючи, що життя, добровільно пожертвуваного заради любові, ніхто не може відібрати». Святіший Отець звернув увагу на те, що в момент арешту Ісус думає не про власний порятунок, а просить, щоб Його друзів відпустили вільними. І це показує, що Його жертва є «справжнім актом любові».
Розпізнати зародок нового життя
Ісус кожен день свого життя проживав як приготування до цього моменту. Тож коли він настав, Христос має сили не шукати шляхів втечі. Його серце знає, що «втратити життя заради любові — це не поразка». Цей жест «містить таємничу плідність», як зерно, яке, впавши в землю, вмирає, щоби принести плід.
«Також й Ісус відчуває тривогу перед шляхом, який, здається, веде лише до смерті і кінця. Але Він ще й переконаний, що лише життя, втрачене заради любові, врешті-решт віднаходиться. У цьому полягає справжня надія: не в тому, щоб намагатися уникнути болю, а в тому, щоб вірити, що навіть у самому серці якнайбільш несправедливих страждань криється зародок нового життя», — підкреслив Лев XIV.
Наша поведінка часто є інакшою, ми захищаємо свої проєкти й гарантії, і не помічаємо, «що залишаємося самотніми», вказав Папа. А логіка Євангелія інша: «Лише те, що дарується, — розквітає; лише та любов, яка стає безкорисливою, може повернути довіру туди, де здається, що все втрачене».
Щодня обирати любов
Врешті, Папа звернув увагу на розповідь, яку подає святий Марко: про юнака, який під час арешту Ісуса втік нагий. За словами Святішого Отця, також і під час наших спроб іти за Ісусом трапляються моменти, які застають нас зненацька, й ми залишаємося позбавленими всього. І в такі хвилини можемо відчувати спокусу залишити шлях Євангелія, «бо любов здається нам неможливою подорожжю». Однак наприкінці Євангелія знову юнак — але цього разу вже не нагий, а в білій одежі, — звістить жінкам про воскресіння.
«У цьому полягає надія нашої віри: наші гріхи та вагання не заважають Богові прощати нам і повертати нам прагнення відновити наше слідування за Ним, щоб ми ставали здатними дарувати життя іншим», — сказав Лев XIV. Він заохотив вручати себе добрій волі Небесного Отця, «щоб наше життя ставало відповіддю на отримане добро».
«У житті не потрібно все контролювати. Достатньо щодня обирати любити в свободі», — підсумував Святіший Отець. Надія полягає в тому, щоби знати, що навіть серед пітьми випробувань Божа любов підтримує нас і допомагає дозрівати плоду вічного життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
