Римо-кат.: Субота VI звичайного тижня
Греко-кат.: Прп. Вукола, єп. Смирнського
свщмч. Сілвана, єп. Ємеського, і тих, що з ним
Римо-католицький календар
Субота VI звичайного тижня
Перше читання
Євр 11, 1-7
Читання з Послання до євреїв
Брати:
Віра є запорукою того, чого сподіваємося, – доказ речей невидимих. Через неї предки були добре засвідчені.
Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.
Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.
Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові. Без віри неможливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що Він існує і дає нагороду тим, які Його шукають.
Вірою Ной, повчений об’явлення небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
П 145(144), 2-3. 4-5. 10-11 (П.: пор. 1б)
Славити буду вічно Твоє ім’я.
Щодня буду Тебе благословляти, *
і хвалити ім’я твоє по віки вічні.
Великий Господь і хвали вельми гідний, *
і велич його незбагненна.
Рід родові діла твої буде славити *
і возвіщати про твою могутність.
Про пишну славу величі твоєї *
і про чудеса твої розповідатимуть.
Хай, Господи, усі діла твої Тебе славлять *
і святі твої нехай Тебе благословлять.
Про славу царства твого хай оповідають *
і говорять про твою могутність.
Спів перед Євангелієм
Пор. Мк 9, 7
Алілуя, алілуя, алілуя
Відкрились небеса і пролунав Отця голос:
«Це Син мій возлюблений, Його слухайтесь».
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 9, 2-13
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус узяв із собою Петра, Якова та Йоана і завів їх самих окремо на високу гору. І переобразився перед ними: одежа його заблищала і так вельми збіліла, що на землі й білільник так не вибілив би. Й Ілля з’явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.
Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: «Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: Тобі один, Мойсеєві один та Іллі один». Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.
І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: «Це Син Мій возлюблений, слухайтесь Його!» Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.
А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих. І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає «воскреснути з мертвих».
І запитали Його, промовивши: «А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?»
Він же відрік їм: «Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, – та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить Він багато вистраждати й буде погорджений? Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Прп. Вукола, єп. Смирнського
свщмч. Сілвана, єп. Ємеського, і тих, що з ним
Ряд.: Ап. – 2 Тим. 295 зач.; 3, 1-9.
1. Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи, 2. бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні, 3. без любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні, 4. зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні ніж боголюбні, 5. – мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся! 6. Бо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям, 7. навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди. 8. Як Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді, – люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі. 9. Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було.
Єв. – Лк. 103 зач.; 20, 45-21, 4.
45. І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників, 46. що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах; 47. що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду – вони приймуть строгіше осудження.” 1. Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички. 2. Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, 3. і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх. 4. Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.”
фінансово.
Щиро дякуємо!
