Римо-кат.: Субота після Попільної Середи
Греко-кат.: прп. ісп. Прокопія Декаполіта
Пам’ять влкмч. Теодора Тирона
Римо-католицький календар
Субота після Попільної Середи
Перше читання
Іс 58, 9б-14
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь Бог:
«Коли ти викинеш із-посеред себе утиск, перестанеш погрожувати пальцем і безбожно говорити, коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченного душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі, тьма твоя буде, немов південь. Господь завжди буде тебе водити, наситить твою душу за посухи, зробить міцними твої кості. Ти станеш, мов сад зрошений, мов джерело, якого води не висихають.
Тобою будуть відбудовані руїни віковічні, ти знов поставиш підвалини минулих родів. Тебе назвуть поправником проломів, оновником стежок для житла.
Коли ти в суботу стримаєш свою ногу, щоб у мій день святий твоїх справ не чинити, коли назвеш суботу: „Розкіш! Господній день святий і поважаний!” – і шануватимеш її, не йдучи в дорогу, покинеш твої справи та переговори, тоді в Господі ти знайдеш твою розкіш. Я повезу тебе на колісниці узвишшями країни і нагодую тебе спадщиною Якова, предка твого.
Бо уста Господні так сказали».
Слово Боже
Псалом респоснорійний
Пс 86(85), 1-2. 3-4. 5-6 (П.: пор. 11)
Навчи ходити Твоїми стежками
Приклони, Господи, Твоє вухо, обізвись до мене, *
бо я нужденний і вбогий.
Бережи мою душу, бо я вірний; *
спаси, о Ти Боже, слугу Твого,
що покладається на Тебе.
Змилуйся надо мною, Господи *,
бо я ввесь час до Тебе кличу.
Звесели душу слуги Твого, *
до Тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.
Бо Ти, о Господи, добрий і ласкавий, *
і повний милосердя до всіх, що Тебе прикликають.
Вислухай, о Господи, мою молитву, *
почуй голос мого благання.
Спів перед Євангелієм
Єз 33, 11
Хвала Тобі, Слово Боже
Господь говорить: Не бажаю смерті грішника,
але щоб відвернувся від своєї поведінки і жив.
Хвала Тобі, Слово Боже.
Євангеліє
Лк 5, 27-32
+ Слова Євангелія від святого Луки
Ісус побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за Мною!» І той, кинувши все, встав і пішов за Ним.
Потім Леві справив для Нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до Його учнів, говорили: «Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?»
Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише – хворі. Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних».
Слово Господнє
Над Євангелією роздумує о. Кирило Лесько.
Греко-католицький календар:
прп. ісп. Прокопія Декаполіта
Пам’ять влкмч. Теодора Тирона
Ап. – Євр. 303 зач.; 1, 1-12.
1. Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, 4. ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. 5. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» 6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» 7. А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне – слугами своїми.» 8. А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти – берло твого царства. 9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» 10. І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 11. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. 12. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться.»
Єв. – Мр. 10 зач.; 2, 23-3, 5.
23. Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся. 24. А фарисеї ж: йому й кажуть: “Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?” 25. А він їм: “Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, – зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? 26. Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з’їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?” 27. І каже до них: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, 28. тож Син Чоловічий – Владика й над суботою.” 1. І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку. 2. Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, – щоб його обвинуватити. 3. І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: “Стань посередині!” 4. А потім до них і каже: “Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?” Вони ж мовчали. 5. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: “Простягни лишень руку!” І той простягнув, і рука його одужала.