Проповідуючи під час урочистої Святої Меси на центральній площі Мадрида з нагоди урочистості Тіла і Крові Господніх, Лев XIV зазначив, що в Іспанії це свято є свідченням глибокої віри в присутність Воскреслого Христа, який є хлібом для нашого життя.
У неділю, 7 червня 2026 року, в другий день Апостольської подорожі в Іспанію, Папа очолив Святу Месу на площі Сібелес у центрі Мадрида, повідомляє Vatican News.
На святкове богослужіння в день урочистості Corpus Domini — Тіла і Крові Господніх, на площі та прилеглих вулицях зібралося понад 1.200.000 вірних. Свята Меса, в якій брала участь також королівська родина, завершилося процесією з Пресвятими Дарами, яка пройшла центральними вулицями.
Повернення до коренів віри
Папа зазначив, що вірні зібралися навколо Пресвятої Євхаристії, яка є даром живої присутності Христа серед нас. «Він, який захотів віддати за нас своє життя, щоби ввести нас у сопричастя з Отцем і зробити нас своїми дітьми, перебуває тут як живий хліб, що зійшов із неба, який насичує нас самим життям Божим, любов’ю, сильнішою за смерть». Пам’ять про Господа, присутнього в Євхаристійному Хлібі, лежить в основі віри та історії іспанського народу, сказав Святіший Отець у проповіді. Адже «у Мадриді, а також у багатьох інших місцях Іспанії, урочистість Тіла і Крові Господньої — це не одне з багатьох свят літургійного календаря, а повернення до коренів віри, щоб оновити любов і вірність Богові».
Процесії — знак глибокої віри
Лев XIV наголосив, що урочисті процесії століттями формували духовність, культуру, мистецтво, архітектуру, музику та життя іспанського народу. Навіть сьогодні духовність народу виражається через витончені квіткові килими, вуличні вівтарі, виставкові вітрини, пісні та вбрання. Такі обряди — не зовнішня демонстрація, фольклорний пережиток чи простою естетична прикраса, а глибока віра у присутність Воскреслого Христа, який є хлібом для нашого життя і торкається навіть найтемніших куточків людського серця.
Вийти з егоїзму та зручної віри
«Якщо під час Євхаристійного Богослужіння Христос віддає себе як духовну поживу, то святкова процесія свідчить про те, що Він не обмежується стінами храму, а виходить нам назустріч», — вказав Лев XIV. «Ісус проходить вулицями, перетинає площі, відвідує наші квартали, мешкає в місцях нашого повсякденного життя — як Бог, який є поруч і ходить зі своїм народом».
Христос є Господь історії, розрада для немічних, світло для кожної родини, надія для найслабших та спокій для тих, хто страждає. «Христос, який проходить вулицями у монстранції, — той самий, хто ототожнює себе з бідними, хворими, самотніми та відкинутими», – промовив Лев, зазначивши, що саме тому Церква в Іспанії роками поєднує урочистість Тіла і Крові Христових із Днем Милосердної любові. Йдеться «не просто про винесення монстранції назовні», а про заклик до нас самих: вийти з егоїзму, байдужості та зручної, приватної віри, щоб відповісти на Його заклик до навернення, прийняття Його присутності, яка нас змінює і робить нас будівничими нового світу.
Євхаристія навчає безкорисливої любові
Коментуючи літургійне читання — зокрема про насичення ізраїльського народу в пустині, — Папа зазначив, що історична пам’ять про процесії в урочистість Тіла і Крові Господніх не обмежується ностальгічним спогадом, але стає закликом для сьогодення, для нашого особистого життя, наших стосунків, суспільства, для побудови майбутнього.
Святіший Отець заохотив іспанський народ, щоб «побожність, яка століттями надихає цю країну, була не музеєм минулого, який варто відвідати, а школою віри, з якої можна черпати натхнення й сьогодні», а також навчитися «ставати навколішки перед Богом і перед ближнім — адже ніхто не може схиляти коліна перед Господом і зневажати брата».
Ця школа віри навчає нас «безкорисливості любові, яка стає даром», та «розриває ланцюги будь-якого егоїзму». В цій школі ми дізнаємося, що «Бог є реальною присутністю і що ми також покликані бути присутніми в ситуаціях і викликах суспільства, не тікати, а особисто брати участь у побудові спільного блага».
Євхаристія втамовує спрагу
У цьому контексті Лев XIV згадав святого Мануеля Ґонсалеса — іспанського єпископа, який дбав про те, щоб дарохранительниці не були забутими, заохочуючи до адорації.
«Його життя нагадує, що Пресвяту Євхаристію можна вшановувати не лише під час великих урочистостей чи нагод, а й у тихій вірності тих, хто супроводжує Господа, коли Він здається забутим, та у скромній і непомітній дружбі, яка живиться день у день», — сказав Папа. Євхаристійний Ісус є «“тим вічним прихованим джерелом”, що тече і втамовує спрагу, але не засліплює, не нав’язується зовнішньою силою, не проявляється у формі видовища».
Бути знаком надії
Святіший Отець заохотив вірних повертатися до Христа, «відкритися на зустріч із Ним, дозволити Йому втамувати спрагу наших сердець, щоби потім виходити на дороги життя та історії й нести людям цей потік свіжої води, потік любові, миру, справедливості й радості» та «напувати братів, сім’ї, бідних, тих, хто страждає, тих, хто втратив надію».
«Євхаристійна благодать переображує нас — але також робить нас головними дійовими особами переображення історії та знаком надії для тих, кого ми зустрічаємо», — сказав на завершення Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
