Римо-кат.: Св. Йосипа, Обручника Пресвятої Діви Марії
(урочистість)
Греко-кат.: Сорок двох мчч., що в Аморії
Римо-католицький календар
Св. Йосипа, Обручника Пресвятої Діви Марії
(урочистість)
Конференція Єпископів України не ставить категоричної вимоги участі в Євхаристії і стримання від праці.
Перше читання
2 Сам 7,4-5а,12-14а,16
Читання з Другої Книги Самуїла
Господь промовив до Натана такими словами: «Іди й скажи рабові моєму Давидові: так Господь говорить: „Як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство. Він збудує дім імені моєму, і я скріппю його царський престіл навіки. Я буду його батьком, а він буде Мені сином.
Твій дім і твоє царство передо Мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки”».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Його нащадки будуть жити вічно
Про ласки Господні співатиму повіки, *
і по всі роди звіщатиму устами Твою вірність.
Я мовив: «Ласка збудована повіки. *
На небі утвердив Ти Твою вірність».
«Я заключив союз із моїм вибранцем; *
поклявсь Давидові, слузі моєму:
Повіки утверджу твого потомка *
і по всі роди твій престол збудую».
Його нащадки будуть жити вічно
Він буде Мене взивати: «Ти мій Батько, *
мій Бог, скеля спасіння мого».
Повіки берегтиму йому мою милість *
і з ним союз мій буде непохитний.
Друге читання
Рим 4,13,16-18,22
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян
Брати: Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри.
Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім, як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед тим, в кого він увірував, – перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало».
Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
Тому і пораховано йому це за оправдання.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Слава Тобі, Царю віків
Щасливі ті, котрі живую в Твоєму домі, Господи,
будуть Тебе прославляти навіки.
Слава Тобі, Царю віків
Євангеліє
Мт 1,16,18-21,24а
Слова Євангелія від святого Матея
Яков був батьком Йосифа, чоловіка Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос.
Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа.
Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити.
І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх».
Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній.
Слово Господнє
Або:
Лк 2,41-51а
Слова Євангелія від святого Луки
Батьки Ісуса ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали».
Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Сорок двох мчч., що в Аморії
Євр. 309 зач.; 3, 12-16
12. Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, 13. а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха. 14. Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку, 15. як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.» 16. Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?
Єв. – Мр. 6 зач.; 1, 35-44.
35. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. 36. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, 37. знайшли його й кажуть до нього: “Усі тебе шукають.” 38. Він же відповів їм: “Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов.” 39. І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів. 40. І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: “Якщо хочеш, то можеш мене очистити.” 41. І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: “Хочу, будь чистий!” 42. І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий. 43. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його 44. й мовив йому: “Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво.”
За упокій:
Ап. – 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.
13. Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, – не випередимо тих, що поснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.
Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24-30.
24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо – Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
фінансово.
Щиро дякуємо!
