Роздуми до Слова Божого на Благовіщення Господнє
Фрагмент про Благовіщення Пресвятій Богородиці можна уподібнити до ікони, яку треба споглядати. Кожне речення має глибокий сенс. Євангеліст Лука наче запрошує нас до споглядання смирення і слухняності Пресвятої Діви Марії. Знову ж таки, неможливо висловити в короткому роздумі над цим текстом всіх таємниць та істин, зосереджених в цьому тексті.
Постараймося зосередитися на прикладі Її слухняності і вмінні розмовляти з Богом у молитві.
Послух та смирення Марії походить з Її вміння слухати Слово Боже. Наше життя без вміння слухати стає абсурдом, позбавляється сенсу. Саме слово абсурд, походить з латини і воно спільне за коренем з іншим латинським словом surdus, якe означає «глухий». Коли ми не слухаємо, не хочемо почути – ми стаємо глухими, адже не можна почути іншу людину, коли сам без перерви говориш. Можна сказати також, що горда людина є «глухою», оскільки горда людина думає, що вже все знає і тому вона вважає, що може інших не слухати і не чути. І навпаки, можемо сказати, що смиренна людина – це людина слухання. Смиренність – це знати правду про себе, а частиною цієї правди є те, що я не можу всього знати, не можу всього розуміти, а отже маю слухати.
Марія слухає Слово Боже, в Її серці завжди приготоване місце для Слова Бога. Вона завжди роздумує над цим Словом, подібно і під час Благовіщення. Вона слухає Слова Божі уважно, бо знає добре «не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх» (Втор 8,3, пор. Лк4,4 і Мт 4,4).
Вона прагне почути слово Боже не для того, щоб ним маніпулювати і ним володіти, а щоб підкоритися цьому слову, щоб пристосувати своє життя до Божого Слова, а не слово Боже пристосовувати до себе, до своїх бажань. Саме це ми можемо побачити в питанні Пресвятої Діви Марії: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» (Лк 1,34).
Пам’ятаймо, що послух починається з уміння слухати. Солдат, щоб виконати наказ командира, повинен його добре почути і зрозуміти. Якщо зле зрозуміє наказ командира, не зможе виконати того, що від нього вимагається, а в умовах, наприклад, війни – це може призвести до найжахливіших наслідків. Християнин в певному сенсі є Божим солдатом, ми повинні вчитися виконувати Його волю, а для цього треба вчитися Його почути. Якщо зле зрозуміємо чи не почуємо Божого Слова, це нам може коштувати цілої вічності. А отже, не втрачаймо контакту з Божим Словом у Святому Писанні. Вчимося також пристосовувати своє життя до волі Божої.