Чому Ісус зціляв хворих у суботу?

Роздуми над Божим Словом на вівторок IV тижня Великого Посту

«І стали юдеї переслідувати Ісуса за те, що робив таке в суботу» (Йн 5,16)

У цьому багатому змістом і символікою тексті хотів би все ж таки звернути увагу на те, що багато з чудес-оздоровлень Ісус чинить саме в суботу (пор. Мт 12,11 і нн, Мк 3, 21 і нн, Лк 6,7 і нн, Лк 13,14 і нн, Лк 14,1 і нн, Йн 9, 5 нн). Слово «субота» походить від єврейського «шабат» (шават), що значить: покоїтися, зупиняти діяльність. У суботу, отже, згідно зі старозавітним законом була заборонена будь-яка діяльність. Не можна було також і оздоровлювати. Якщо ми придивимось до кожного з оздоровлень в суботу, то побачимо, що більшість з них відбувалась в синагозі. А відтак розуміємо, чому так часто Ісус робить чудеса в суботу: саме в суботу євреї збирались на суботнє богослужіння в синагогах. І хвора людина саме тоді могла прийти на це зібрання — могла відбутись ця зустріч з Ісусом.

У цьому фрагменті Ісус здійснює чудо не в синагозі, а в місці де перебувають хворі: купіль біля овечої брами. Ці хворі роками чекали там на чудо зцілення. Ця зустріч Ісуса і хворої людини в суботу відкриває найважливіший сенс суботи: Бог зарезервував для себе один день на тиждень для зустрічі з людиною. Субота (для християн зараз — це неділя) є не тільки днем, коли людина повинна йти на зустріч з Богом, але перед усім днем, коли Бог сам шукає та очікує зустрічі з людиною. Суботній спокій — це не мета, а засіб для зустрічі людини з Богом. Проте фарисеї та книжники переплутали засіб з метою.

Ісус нам пригадує, що людина існує не для суботи, а субота повинна служити людині (див. Мк 2, 27). Господь зарезервував один день в тижні для зустрічі з людиною, а чудеса, які здійснює Ісус в суботу, вимовно нам свідчать про те, що ця зустріч потрібна для життя людини: вона дає і підтримує його в людині.

Отже, варто дотримуватися певної послідовності у своєму житті: центром тижня є неділя, а центром неділі є зустріч людини з Богом.

Варто також спитати себе: чи мій недільний відпочинок не перешкоджає зустрічі з Богом?