Чому Юда зрадив?

Роздуми до Слова Божого на Великий Вівторок

Євангеліст Йоан занотовує драматичну історію зради Юдою Ісуса Христа.

Коли Йоан за проханням Петра просить Ісуса сказати йому, хто цей зрадник, Ісус говорить: «Той, кому я кусень, умочивши, подам» (Йн 13, 26). На сході існував звичай, що господар, аби показати свою прихильність і пошану гостю, сам подавав кусень хліба або м’яса гостю. Ісус таким чином виражає свою пошану Юді, недвозначно говорить йому про свою любов і, знаючи про його намір, намагається відтягнути Юду від гріха своєю любов’ю. Однак євангеліст Йоан занотовує, що після того, як Юда з’їв кусень, який йому подав Учитель, у нього увійшов сатана (див. Йн 13, 27)…

Людина, що відкидає любов Божу, віддається дияволові. До цього гріха Юда не приходить відразу. Ісус бореться за його душу з дияволом до останнього моменту, намагається довести йому свою любов: умиває ноги, подає кусень як привілейованому гостю; проте це вже не може пробити тієї шкарлупи егоїзму, яка зробила серце Юди нечутливим до любові Бога.

Важливо зауважити методику дії диявола: він поступово входить у життя й душу людини, допускає, щоб людина звиклася з гріхом (Юда підкрадає зі скарбнички, в який збираються пожертви для вбогих (див. Йн 12, 6)); хтивість поступово стає для Юди сенсом його життя, за якою він вже не бачить ані того, що стоїть на краю прірви, ані того, що Ісус є Тим єдиним, Хто справді хоче і може його врятувати. Можливо, спираючись саме на приклад зради Юди, св. Апостол Павло занотовує: «Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями» (1 Тм 6, 10)?