Літургійні читання на 10 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар

Неділя Самарянки

Cвщмч. Симеона, родича Господнього
прп. Стефана, єп. Володимир-Волинського

Діяння святих апостолів 11:19-26,29-30

19  Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. 20  Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. 21  Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. 22  Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. 23  Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, 24  бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. 25  Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла 26  і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. 29 . Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; 30  що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.

Євангелія від Йоана 4:5-42

5  Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. 6  Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. 7  Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.» 8  Учні ж його пішли були до міста харчів купити. 9  Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами. 10  Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.» 11  Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, – то звідкіля б у тебе вода жива? 12  Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?» 13  А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п'є, знову захоче пити. 14  Той же, хто нап'ється води, якої дам йому я, – не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» 15  Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.» 16  «Піди ж, – мовить до неї, – позви чоловіка свого та й повертайся сюди.» 17  Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила – відрік їй, – Не маю чоловіка! 18  П'ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі. Правду мовила єси.» 19  А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, – пророк ти. 20  Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите – в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.» 21  Ісус до неї: «Повір мені, жінко, – час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. 22  Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. 23  Та надійде час, – ба, вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. 24  Бог – Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» 25  Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» 26  А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.» 27  Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.» 28  Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: 29 . «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?» 30  І вийшли з міста й подалися до нього. 31  А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.» 32  Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.» 33  Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?» 34  «Їжа моя, – каже до них Ісус, – волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити. 35  Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, – вони вже для жнив доспіли. 36  Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, – щоб сіяч із женцем укупі раділи. 37  Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. 38  Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.» 39  Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила». 40  Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. 41  Та й багато більше увірували з-за його слова. 42  Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання – самі бо чули й знаємо, що направду він – світу Спаситель.»