Греко-католицький календар
Атанасія Великого, архиєп. Олександрійського
Діяння святих апостолів 15:5-34
5 Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея. 6 От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу. 7 По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували. 8 І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам, 9 і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні. 10 Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести? 11 А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.» 12 Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами. 13 А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене! 14 Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його. 15 З тим згоджуються і слова пророків, як написано: 16 А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю, 17 щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, – каже Господь, що чинить це, 18 йому відоме споконвіку. 19 Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога, 20 але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови. 21 Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.» 22 Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами. 23 Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт! 24 Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі, 25 то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, 26 людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа. 27 Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме. 28. Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного: 29. стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.» 30 Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа, 31 а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою. 32 Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом. 33 По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали. 34 Сила задумав зостатися там.
Євангелія від Йоана 10:17-28
17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. 18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» 19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. 20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?» 21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?» 22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. 23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком. 24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!» 25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, – вони свідчать за мене. 26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. 27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, 28 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.