Римо-кат.: Середа ІІ тижня Великодня
Греко-кат.: свщмч. Януарія і тих, що з ним
мч. Теодора, що в Персії
Римо-католицький календар
Середа ІІ тижня Великодня
Перше читання
Ді 5, 17-26
Читання з Діянь Апостолів
Первосвященик і всі ті, що були з ним, – то була секта садукеїв, – повні заздрощів, наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в’язниці.
Але вночі Ангел Господень відчинив двері в’язниці й, вивівши їх, мовив: «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього». Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати.
Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в’язницю привести їх. Та як слуги прибули, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшися, оповіли: «В’язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого».
Почувши ці слова, наставник храму і первосвящники збентежилися, не знаючи, що воно могло статися. Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у храмі і народ навчають».
Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 34(33) 2-3. 4-5. 6-7. 8-9 (П.: 7а)
Бідний покликав і Господь вислухав
або: Алілуя
Благословлю Господа повсякчасно, *
завжди хвала Його в устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться; *
нехай покірні чують те й веселяться.
Величайте Господа зо мною, *
і вознесімо ім’я Його вкупі.
Я шукав Господа, і Він почув мене; *
і звільнив мене від усіх моїх страхів.
Гляньте на Нього й розвеселіться, *
обличчя ваше нехай не соромиться.
Ось візвав бідолаха, і Господь почув, *
і врятував його від усіх його напастей.
Ангел Господній стоїть на варті *
навкруг тих, що Його бояться і їх визволяє.
Спробуйте й подивіться, який добрий Господь. *
Блаженний, хто до Нього прибігає.
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав,
кожен, хто вірує в Нього має життя вічне.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 3, 16-21
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав до Никодима: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти. Хто вірує в Нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, – той уже засуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.
А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, – лихі бо були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. А хто правду чинить – іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
свщмч. Януарія і тих, що з ним
мч. Теодора, що в Персії
Ап. – Ді. 11 зач.; 4, 13-22
13. Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом; 14. та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. 15. Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили: 16. «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. 17. Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім’я нікому з людей.» 18. І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса. 19. Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, – розсудіть! 20. Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.» 21. Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. 22. Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.
Єв. – Йо. 15 зач.; 5, 17-24
17. А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.» 18. За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його – не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові. 19. І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить. 20. Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися. 21. Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. 22. Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, 23. щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його. 24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.