Римо-кат.: Св. Андрія Боболі (довільний спомин)
Греко-кат.: Переставлення прп. Теодосія, ігумена монастиря Печерського
мчч. Тимотея й Маври
Римо-католицький календар
Св. Андрія Боболі
(довільний спомин)
Перше читання
Ді 11, 1-18
Читання з Діянь Апостолів
Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: «Чого, – мовляв, – увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:
«Я, – каже, – був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, – сходила з неба й наблизилась аж до мене. Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.
Почув я і голос, що говорив до мене: „Встань, Петре, заколи і їж!” Та я озвався: „Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста”. І вдруге голос мені відповів з неба: „Що Бог очистив, ти не погань”. – Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.
І ось ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були. І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка. А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з’явився йому, і мовив: „Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро. Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій”.
Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку. І я згадав слово Господнє, як він говорив: „Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом”. Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»
Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 42(41), 2-3; Пс 43(42), 3. 4 (П.: пор. Пс 42(41), 3а)
Бога живого прагне душа моя
або: Алілуя
Як лань прагне до водних потоків, *
так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Душа моя жадає Бога, Бога живого, *
коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
Пошли світло Твоє й Твою правду: *
вони нехай мене ведуть
і заберуть на святу гору Твою *
й до Твоїх наметів.
І я прийду до жертовника Бога, *
до Бога радости й веселости моєї,
і прославлятиму Тебе на гуслах, *
Боже, мій Боже!
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 14
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я Пастир добрий
і знаю вівці мої, а мої Мене знають.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 10, 11-18
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав:
«Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, – бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. Бо він – наймит і не турбується вівцями.
Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої Мене знають. Як Отець мій Мене знає, і Я знаю Отця, і життя своє кладу Я за моїх овець. Ще й інші вівці Я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, – і буде одне стадо й один пастир!
За те Отець мій Мене й любить, бо Я кладу моє життя, щоб знову його взяти. Ніхто його в Мене не забирає, бо Я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв Я цю заповідь».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Переставлення прп. Теодосія, ігумена монастиря Печерського
мчч. Тимотея й Маври
Ап. – Ді. 24 зач.; 10, 1-16
1. А був у Кесарії один чоловік на ім’я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським, 2. побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився. 3. Бачив він – десь коло дев’ятої години дня – ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!» 4. Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе. 5. Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром. 6. Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.» 7. І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували, 8. і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу. 9. Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години. 10. Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: 11. бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана чотирма кінцями, і спускається на землю. 12. Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці. 13. І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!» 14. Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.» 15. І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.» 16. Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
Єв. – Йо. 24 зач.; 6, 56-69.
56. Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я – в ньому. 57. Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. 58. Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.» 59. Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі. 60. Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» 61. Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу? 62. А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, – що тоді? 63. Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух – ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя. 64. Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його. 65. Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.» 66. Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. 67. Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» 68. Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе – слова життя вічного! 69. Ми й увірували й спізнали, що ти – Божий Святий.»
Ап. – Євр. 334 зач.; 13, 7 – 16
7. Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки. 9. Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. 10. Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом. 13. Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. 15. Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Єв. – Мт. 43 зач.; 11, 27-30.
27. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
фінансово.
Щиро дякуємо!
