Роздуми до Слова Божого на VI Неділю Великодня
Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, – однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку (1 Петр 3, 15)
Гріх обмови є одним з тих гріхів, що безпосередньо долучається до справи руйнування людської спільноти, через зруйнування довіри до іншої людини.
Людина, що обмовляє, найчастіше не усвідомлює, що прагнення обмови походить від того що її власне серце занечищене гріхом чи провиною. Докори сумління нагадують про себе через почуття провини, і біль, викликана цим відчуттям, людина не може постійно утримувати в собі, от і викидає його з серця назовні, тоді, коли надходить відповідна нагода. А нагодою може бути лише те, що ця людина в чомусь не зрозуміє іншої, і це нерозуміння є причиною осудження і обмови: ти – інший, не такий як я, значить ти для мене ворог. Такі люди завжди були і будуть, часом вони об’єднуються в різні партії або групки(неважливо як вони називаються).
Св. Апостол Петро говорить, що не варто перейматися обмовами чи осудом, а варто перейматися чистотою свого сумління. Якщо я чистий, то можу бути спокійним. Гріх осудження шкодить найперше людині яка осуджує. Гарно це пояснив один протестантський проповідник: для того, щоб кинути брудом в іншу людину я спершу повинен його взяти в свою руку. І не важливо вже чи долетить цей бруд до людини, я вже брудний…
Певно, що часом осуд, обмова може сильно заболіти людині, проте зміцнення духу можна завжди знайти, коли шукаємо тривалого фундаменту нашої надії, яким є віра Ісусу Христу.
Послухаймо отже поради св. Петра «Господа Христа святіть у ваших серцях» (1 Петра 3, 15), а не забруднюймо свого серця осудом і обмовою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
