Римо-кат.: Відвідини Пресвятої Діви Марії (Свято)
Греко-кат.: мч. Теодота, що в Анкарі
мчч. Петра, Діонисія і тих, що з ними
свв. семи дів
Римо-католицький календар
Відвідини Пресвятої Діви Марії (Свято)
Перше читання
(Соф 3,14-18)
Читання з Книги пророка Софонії
Виспівуй, о Дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, Дочко Єрусалимська! Господь усунув засуди проти тебе, прогнав ворога твого. Цар Ізраїля – Господь – посеред тебе: не будеш більш боятись лиха.
Того дня Єрусалимові скажуть: «Не бійся! О Сіоне, нехай не опадають руки в тебе! Господь, твій Бог, посеред тебе, Могутній, що врятує. Він буде вельми радуватися тобою, він відновить тебе любов’ю своєю. Він буде веселитися тобою під веселі співи, неначе під час свята».
Я віддалив від тебе лихо, ти не нестимеш більше ганьби.
Слово Боже
Або:
(Рим 12,9-16б)
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян
Брати:
Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. Любіть один одного братньою любов’ю. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.
Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
(Іс 12)
Святий Ізраїля серед вас великий
Ось Бог – моє спасіння! *
Я уповаю і не боюся,
бо Господь моя сила й моя пісня, *
Він – моє спасіння!
Ви будете з радістю черпати воду *
з джерел спасіння.
Хваліте Господа, признавайте Його ім’я! +
Розголосіть між народами про Його подвиги, *
нагадуйте, що ім’я Його величне!
Співайте Господеві, бо Він учинив велике; *
нехай дізнаються про це по всій землі!
Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! *
Бо Святий Ізраїля – великий серед вас.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Щаслива та, що повірила,
бо здійсниться сказане Їй від Господа.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
(Лк 1,39-56)
Слова Євангелія від святого Луки
Марія зібралася, пустилася швидко у дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним:
«Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа».
І мовила Марія:
«Величає душа моя Господа
і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
бо Він зглянувся на покору слугині своєї;
ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній,
і святе Його ім’я.
Милосердя Його з роду в рід на тих,
які страхаються Його.
Він виявив потугу рамени свого,
розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Скинув могутніх з престолів,
підняв угору смиренних;
наситив благами голодних,
багатих же відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого,
згадавши своє милосердя,
як обіцяв був батькам нашим –
Авраамові і його потомству повіки».
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
мч. Теодота, що в Анкарі
мчч. Петра, Діонисія і тих, що з ними
свв. семи дів
Ап. – Ді. 40 зач.; 17, 19-28
19. Взяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш? 20. Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.» 21. Атеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин. 22. Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні. 23. Переходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю. 24. Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах, 25. ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все. 26. Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення, 27. щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, -хоч він від кожного з нас недалеко. 28. У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.
Єв. – Йо. 42 зач.; 12, 19-36
19. А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.» 20. Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки. 21. Ті приступили до Фили-па, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.» 22. Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові. 23. І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого. 24. Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе. 25. Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно. 26. Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець. 27. Тепер стривожилась душа моя, – і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов – на цю годину! 28. Отче, прослав своє ім’я!» І голос із неба злинув: «І прославив, – і знову прославлю!» 29. Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!» 30. Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас. 31. Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу. 32. Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.» 33. Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре. 34. Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий – отой Син Чоловічий?» 35. Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде. 36. Поки у вас світло – віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
фінансово.
Щиро дякуємо!
