Роздуми над Божим Словом на вівторок VII тижня Великодня
Уривок Євангелія, який сьогодні читають під час Служби Божої, взятий з молитви, яку ми називаємо Архиєрейською молитвою Ісуса Христа. Оскільки ця молитва дуже багата змістом, я дозволю собі в сьогоднішніх роздумах торкнутись лише двох віршів.
Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, — Ісуса Христа (Йн 17, 3).
Бог перебуває у вічності, а у вічності немає ні простору, ні часу. Фізичні смерть і біль існують лише у світі матеріальному. В духовному світі все інакше: душа людини безсмертна, так само як і ангели. Проте духовна смерть є і це значить бути позбавленим Божої присутності навічно.
Бог є джерелом життя не лише матеріального, але й духовного. Бог є джерелом краси, правди та добра. Будь-яке добро, краса чи правда, які ми зустрічаємо на землі, є лише слабкими відблисками того добра, краси та істини, яким є Бог. Споглядання Бога у вічності, споглядання Його досконалої краси, величі, любові, доброти настільки перевищує все земне і настільки захоплює і наповнює людське серце радістю і любов’ю, що ніщо вже не матиме сили відірвати людину від цього споглядання. У небі все сприймається в Богові, людина дивиться на речі й на їхню справжню сутність так само, як це бачить Бог: поглядом, сповненим любові, милосердя, миру і мудрості. Подібно дивляться зараз на нас з неба святі чоловіки й жінки, що випередили нас на дорозі до неба. Це насправді можна назвати вічним життям.
А тепер прослав Мене Ти, Отче, в себе славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ почав існувати (Йн 17, 5)
Христос об’являє в цій молитві також таємницю свого Божественного життя: історія стосунку Сина Божого та Отця Небесного, а відтак і Духа Святого сягає вічності. Що існувало перед створенням видимого і невидимого світу? Ні Всесвіт, ні Земля, ні люди, ані ангели не існували. Але Бог існував завжди: Бог Отець, Син Божий, Святий Дух існували завжди. Між ними завжди існувала любов. І щоб поділитися цією любов’ю з вільними створіннями Бог створює Всесвіт, а в ньому людей, а також ангелів. Саме життям, яким жила до створення Всесвіту Пресвята Трійця, Христос обдаровує тих, яких відкупив.