Чому Діва Марія є Матір’ю Церкви?

Роздуми над Божим Словом на свято Пресвятої Діви Марії, Матері Церкви

Марія є не тільки Матір’ю Сина Божого, Богородицею, але й є Матір’ю Церкви. Чому? Христос — Голова Церкви, а отже Марія не може бути Матір’ю Голови, не будучи одночасно Матір’ю цілого Тіла.

Під час хресної муки Її Сина Марія залишилась при хресті. У підніжжя хреста виконується пророцтво старця Симеона про меч, що мав прошити душу Пресвятої Діви Марії. Справді, що може бути більш болісним для серця матері, ніж вбивство і катування дитини у неї на очах? Це було справжнім випробуванням віри Богородиці. Як залишитися вірною Богові, який допускає такі страждання Її Сина? Марія однак витривала під хрестом, а отже і Вона складає свою жертву під хрестом свого Сина. А отже і Вона бере участь у народженні Церкви своєю жертвою віри…

Слова, які промовляє Ісус Христос: «Жінко, ось твій син» та «Ось твоя матір» (Йн 19, 26.27), є з одного боку виразом турботи Христа про свою Матір — адже в тому часі жінка не мала жодних прав, і самотні жінки були приречені на долю жебрачки.

З іншого боку зауважмо, що Христос використовує офіційне звернення до Пресвятої Богородиці — «жінко» — а не дещо інтимне звернення «мамо». Отже це був вираз Його волі, якій стосувався не лише Йоана і Марії, але й всіх віруючих: Христос з хреста, перед смертю, доручає своїй Матері опіку над Церквою. Не випадково також свято Марії Матері Церкви святкуємо наступного дня після Зіслання Святого Духа. Церква народжується саме на Зіслання Святого Духа, а Марія була в домі Тайної вечері з учнями, які після Вознесіння Господнього очікували на обіцяного Святого Духа перебуваючи в молитві (Діяння 1, 14). Отже від самого початку Марія опікується Церквою. Вона також опікується, завдяки своєму молитовному заступництву перед своїм Сином, також і кожним з нас.

Один протестант в розмові з католиком сказав: «Але я не хочу, щоб Марія була моєю матір’ю», на що католик відповів: «Але, незалежно від цього Вона все ж таки є Твоєю Матір’ю»…