Наука Хреста. Поразка Ісуса — висміювання сенсу Його життя

Роздумуючи над Ісусом приниженим і висміюваним, можемо згадати подібні ситуації зі свого життя.

Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?
Медитація ІІІ: Некрасива смерть
Медитація IV: Безсилий Бог
Медитація V: Те, що вже не шокує
Медитація VI: Страсті — найважливіша частина Біблії
Медитація VIІ: Зрада, яка стає миттю прослави

Удар у сенс життя

Висміювання Ісуса на хресті — подібно як раніше, під час суду, — це не просто психічне знущання з підвладної людини. Це ставлення під сумнів сенсу всієї місії Христа.

Заклики зійти з хреста, насмішки «інших спасав, нехай тепер себе спасе, якщо Він Месія, Божий вибранець» — націлені в саму суть життя Ісуса, Його покликання та Його стосунків з Отцем.

Ісус прийшов, щоби спасти людину від гріха, смерті, хвороб, сатани, ненависті, — а насмішки фарисеїв, схоже, свідчать про те, що вся Його місія спопеліла. Він — банкрут; людина, яка втратила все; жалюгідний містифікатор і дурисвіт,  узурпатор і блюзнір. Словами людей сатана звинувачує Його у провалі: ті, кого Він мав спасти, заради кого помирає, — не тільки відкидають Його і Його спасіння, але ще й сміються з Його місії та покликання!

Хоч Ісус міг би призвати ангельські воїнства, щоб Його врятували і показали Його могутність, — Він і далі висить на хресті й дозволяє себе принижувати: Він не бажає використати силу щодо людей, які Його відкидають.

Висміяний Бог, висміяна людина

Юдина зрада, як і відступництво Петра, мали бути для Ісуса найболіснішою частиною Його приниження. Юда вважав, що Ісус підвів своїх учнів, не зумів бути на висоті, зазнав поразки як лідер, не був здатний повести учнів до перемоги, а тільки робив гротескні жести.

Роздумуючи над Ісусом приниженим і висміяним, можемо згадати подібні ситуацій зі свого життя. Погляньмо, як на це реагував Ісус, звідки Він брав сили, щоби пройти через цей надзвичайно нищівний досвід. Щоби біль від кривди, завданий погордою і приниженням, нас не нищив, не став джерелом гіркоти, ненависті — також і до себе самого, — нам треба прийти з цими почуттями до Ісуса і представити Йому все те, що нас спіткало. Ісус пройшов через такий досвід і, як Бог, Він має міць не тільки нас від цього визволити, але й перетворити це в добро.

Тільки Бог спроможний зі зла вивести благословення.

Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia