У неділю 19 червня 2011 року Папа Бенедикт XVI здійснив душпастирський візит до дієцезії Сан-Марино-Монтефельтро.
Головною церковною подією подорожі стало Євхаристійне богослужіння, яке Святіший Отець очолив на Олімпійському стадіоні в місті Серравале.
«Я прибув, щоб розділити з вами радість й сподівання, труднощі та старання, ідеали та прагнення цієї дієцезальної спільноти», — сказав на початку проповіді Папа, складаючи усім подяку за сердечність, ыз якою його зустріли санмаринці. «Усім вам, — додав він, — запевняю свою духовну близькість та згадку в молитвах, до яких додаю заохочення бути витривалими у свідченні людських та християнських цінностей, так глибоко вкорінених у вірі та історії цієї території та цього народу».
В неділю після П’ятдесятниці Церква відзначає свято Пресвятої Трійці. «Бог Отець, Син і Дух Святий. Коли думаємо про Пресвяту Трійцю, на думку спадає переважно аспект таємничості: Вони є Троє і Вони є Одно, Один Бог у трьох Особах», — сказав Папа. Літургійні тексти звертають нашу увагу на любов, «яка вміщена в цій найпершій та головній таємниці нашої віри». «Отець, Син і Святий Дух є Єдністю, тому що Бог є Любов: Отець усе віддає Синові, Син усе зі вдячністю отримує, а Святий Дух є немовби плодом цієї взаємної любові Отця і Сина», — пояснив Бенедикт XVI.
Першим біблійним читанням був уривок зі старозавітної книги Виходу: про те, як пророк Мойсей отримав на горі Синай Божі Заповіді та про невірність Вибраного народу, який тим часом створив собі ідола — на що Бог, однак, відповів своїм милосердям. Саме після великого гріха, скоєного народом, об’являється Божа любов. Довга відсутність Мойсея спонукала народ просити Арона зробити золотого тельця.
Сходячи з гори, Мойсей побачив, що сталося, й розбив щойно отримані від Господа таблиці закону, «конкретне вираження завіту з Богом». «Здається, що все втрачено, дружба розірвана. Але, попри цей величезний гріх народу, Бог, за заступництвом Мойсея, постановляє простити і запрошує Мойсея знову зійти на гору, щоби ще раз отримати Його закон — десять Заповідей», — сказав Святіший Отець. На прохання пророка об’явитися, показати своє обличчя Всевишній так назвав себе: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний» (Вих 34,6). «Це самовизначення Бога, — сказав Бенедикт XVI, — об’являє Його милосердну любов, любов, яка перемагає гріх, його закриває та викорінює… Ми маємо Бога, який відмовляється знищувати грішника, але бажає виявити свою любов у ще глибший та несподіваніший спосіб саме перед грішником, щоб завжди дати можливість навернення та прощення».
Ще більше світла на те, якою є Божа любов, проливають Христові слова, записані святим євангелістом Йоаном: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (3,16).
«У світі є зло, існує егоїзм та злоба, — зазначив Папа, — і Бог міг би прийти, щоб осудити цей світ, щоби знищити зло, щоб покарати тих, які діють у темряві. Він натомість показує, що любить світ, любить людину, не зважаючи на гріх, і посилає те, що має найцінніше: свого Єдинородного Сина. І не лише посилає, але дарує Його світові». І справді, Ісус народився і жив для нас, лікував недужих, відпускав гріхи, всіх приймав. Він віддав за нас своє життя, і саме на хресті «милосердна Божа любов сягнула Своєї вершини». У контексті свята Святіший Отець зазначив, що на хресті бачимо присутньою Пресвяту Трійцю: «Отця, який дарує свого Єдинородного Сина за спасіння світу; Сина, який до кінця сповнює Отцевий задум; Святого Духа, відданого Ісусом у мить смерті, який приходить, щоби вчинити нас учасниками божественного життя, перемінити наше існування, щоб воно було оживлене божественною любов’ю».
«Дорогі брати й сестри! — звернувся Бенедикт XVI до санмаринців. — Віра в Триєдиного Бога протягом давньої та славної історії характеризувала також віру Церкви Сан-Марино/Монтефельтро». Своєю вірою в Бога, об’явленого в Ісусі Христі, святі Марино й Леон принесли в місцеву дійсність нові цінності й перспективи, сприяючи появі культури та цивілізації, зосередженої на людській особі як Божому образові, а тому — носієві прав, які випереджують будь-яку людську юрисдикцію. «Тому з цілковитою рацією можна сказати, що багатством цього народу, вашим багатством, дорогі санмаринці, була і є віра, і ця віра створила насправді унікальну цивілізацію».
У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу: замало бути гордим і вдячним за отриману спадщину, бо найкращий спосіб її цінувати — це зберігати і збагачувати її. Сьогодні доводиться брати до уваги швидкі культурні, суспільні, економічні, політичні зміни, які визначилинові орієнтири і змінюють ментальність, звичаї та чутливість. Утверджується переконання, ніби багатством людини є не віра, але її особиста та суспільна влада, її розум, культура, наукові здібності. І це виклик для церковної спільноти.
«Дорогі санмаринці, — закликав Папа, — залишайтесь і надалі міцно вірними спадщині, збудованій протягом століть завдяки натхненню ваших Небесних покровителів святих Марино та Леона!»
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
