Роздуми до Слова Божого на середу XIV звичайного тижня, рік І
Йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. (Мт 10, 6-7).
Господь дбає перед усім про «загиблих овець Ізраїля». Загибель про яку тут йдеться – це перебування в гріху і позбавлення надії вічного життя. Людина схильна до гріха, ця схильність і праведну людину спонукає до зла (пор. Прит 24, 17). Однак найбільшим злом є, коли грішник не бажає навернення, оскільки не має надії спасіння. Тому апостоли – є послами Божого Царства і доброї Новини, про пробачення гріхів, яке дарує Ісус Христос Божий Син (пор. Мт 10, 7). Св. апостол Павло пише: «Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?» (Рим 10, 14-15).
Не повинно нас дивувати те, що Господь посилає апостолів перед усім до Ізраїля: «У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля» (Мт 10, 6). Пояснення знову ж знаходимо у св. Апостола Павла: «Не хочу бо, брати, щоб ви не відали цієї тайни – щоб не були самі в собі велемудрі, – що засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою; і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність. Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.» З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків, бо дари Божі і покликання незмінні» (Рим 11, 25-28).