Нещодавня суперечка у Прилбичах Новояворівської громади на Львівщині знову загострила давній релігійний конфлікт між парафіянами офіційної громади УГКЦ та прихильниками лефевристського руху, який очолює відлучений від Церкви священник Василь Ковпак.
Вони вже 20 років ділять між собою одну церкву, повідомляє Твоє місто. 24 листопада 2025 року на сайті Львівської архієпархії УГКЦ з’явились імена шести священників зі Львівщини, які відлучені від Церкви.
Йдеться про таких екскомунікованих і заборонених священнослужителів:
Василь Ковпак — народився 1967 року, висвятився у 1989‑му. Він є представником лефевристського руху та засновником (вересень 2000) Товариства святого священномученика Йосафата — відомого як «ковпаківці». Товариство є дочірньою структурою лефевристського Братства св.Пія X і діє під духовною опікою єпископа Фельє.
Відлучений від Католицької Церкви через самовільне створення семінарії та висвячення власних священників, що о.Василь Ковпак зробив, наслідуючи приклад Марселя Лефевра. У 2004 році УГКЦ оголосила Василю Ковпаку екскомуніку, а у 2007 році Апостольський Престол підтвердив це рішення. Проте його спільнота продовжує існувати, і нині о.Ковпак проводить богослужіння у Львові на Рясному.
Екскомунікований священник не має права приймати та уділяти святі Таїнства, служити літургії та брати участь у церковних справах. Сам він відлучення від Церкви не визнає.
Богдан Радюк — народився 1956 року, висвятився у 1990‑му. Спершу служив як греко-католицький священник, а з розвитком руху прихильників Василя Ковпака поступово відійшов від УГКЦ та долучився до «ковпаківців» разом із частиною парафіян.
Так само не визнає свого відлучення від Церкви. Як і Василь Ковпак, не має права приймати та уділяти Таїнства, служити літургії та брати участь у церковних справах.
Михайло Палій — народився 1973 року, висвятився у 2000‑му. Колишній клірик Львівської архієпархії УГКЦ отримав 30 червня 2014 року рескрипт Апостольської Столиці нр.20140297/S про диспенсу від целібату і втратив клірицький стан, однак представляв себе як священник і виконував функції адвоката для ієрм.Антонія-Григорія Планчака, не маючи на це жодних повноважень.
2018 року митрополит Тернопільсько-Зборівський архієпископ Василій Семенюк наклав на Михайла Палія кару малої екскомуніки, якою йому забороняється приймати Пресвяту Євхаристію. Він відкликався до Патріарха, який не задовільнив прохання п.Михайла Палія і затвердив декрет про накладення на нього кари малої екскомуніки.
Роман Ваньо — народився у 1951 році, висвятився 1984‑му. У 2023 році йому заборонили священнослужіння і виконання будь-якого завдання священника. Як сказано сайті УГКЦ, йому заборонили священнослужіння, зважаючи на протиправну діяльність — зокрема, свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажанні повернутись до євхаристійної єдності з Католицькою Церквою.
Духовенству заборонено здійснювати співслужіння зі згаданим священником у будь-яких відправах богопочитання чи просити його виконувати яке-небудь завдання задля духовної цілі.
Іван Кащук — народився 1954 року, висвятився у 1978‑му. Проживає в смт Краковці Яворівського району. У 2022 році УГКЦ продовжила йому заборону священнослужіння і виконання будь-якого завдання священника, зважаючи на протиправну діяльність, зокрема свідоме нехтування законами Церкви, перебування у схизмі та небажанні повернутись до євхаристійної єдності з Католицькою Церквою. Духовенству аналогічно заборонено здійснювати співслужіння зі згаданим священником у будь-яких відправах богопочитання чи просити його виконувати яке-небудь завдання задля духовної цілі.
Михайло Коваль — народився 1963 року, висвятився у 1992‑му, колишній редемпторист (Згромадження Найсвятішого Ізбавителя), житель Ситихова Львівської ТГ, отримав заборону на священнослужіння у 2023 році. У 2020 році в парку «Високий замок» виявили самовільне будівництво церкви, яку, як з’ясувалося, зводив саме Михайло Коваль, назвавши свою конфесію Єдиною Соборною та Апостольською церквою. Допомагав йому «піддиякон» Михайло.
фінансово.
Щиро дякуємо!
