Роздуми до Слова Божого на XVIII неділю звичайного періоду, рік А
Господь дбає не тільки про духовні потреби свого народу, Йому важливі і наші повсякденні потреби: «Ісус побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхні недуги» (Мт 14, 14).
Цілий день Ісус разом з апостолами служить людям. Наступає вечір і апостоли звертаються до Ісуса з проханням: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживу» (Мт 14, 15). Однак Ісус має інші плани: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти» (Мт 14, 16). Учні ще раз намагаються переконати Вчителя в тому, що нагодувати таку кількість людей просто нереально («п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок і дітей» (Мт 14, 21)), називаючи кількість того, що мають: п’ять хлібів і дві риби (Мт 14, 17). Ісус же наказує всі ці п’ять хлібів і дві риби принести до Нього… Далі знаємо, що відбулось: чудесним чином цими двома рибками і п’ятьма хлібами Ісус нагодував п’ятитисячний натовп людей.
У Бога немає нічого неможливого, адже Він – Бог. Виконання волі Божої часом для нас здається нереальним, однак Він не вимагає від нас того, щоб ми робили речі, що нас перевищують, не вимагає від нас, щоб ми були суперменами, але принесли Йому те, що в наших силах і можливостях, і пожертвували це Йому. Господь знає міру кожної людини і цю міру Він приймає і примножує її так само, як це зробив при помноженні хлібів. Єдине, що ми справді можемо Йому пожертвувати – це наше довір’я. «Все можу в тому, хто укріплює мене» (Флп 4, 13).
фінансово.
Щиро дякуємо!
