Римо-католицький календар
Четвер XVІІI звичайного тижня, рік І
Перше читання
Чис 20, 1-13
Читання з Книги Чисел.
Тими днями сини Ізрáїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там померла Міріам, і там її поховано.
А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Аарона, і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: «От, коли б ми сконали тоді, як то повмирали брати наші перед лицем Господа! І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, — щоб і нам тут загинути, і скотині нашій? І навіщо вивели ви нас із Єгипту, — щоб завести нас в оце погане місце, де немає ні землі на сівбу, ні смоківниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води?»
Пішли отож Мойсей та Аарон від громади до входу в Намет Зустрічі і впали обличчям до землі; і з’явилась їм слава Господня. І сказав Господь до Мойсея: «Візьми жезл та збери громаду, ти й твій брат Аарон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зі скелі, і напоїш громаду та їхню скотину».
Узяв Мойсей жезл з-перед Господа, як Він повелів йому. І зібрав Мойсей з Аароном громаду перед скелею, і сказав їм: «Слухайте, бунтівники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?» І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина.
Господь же сказав Мойсеєві та Аарону: «За те, що ви не вірили Мені, коли треба було показати Мою святість в очах Ізрáїля, не введете ви цю громаду в землю, що її Я дав їм». Це вода Мериви, де сини Ізрáїля ремствували на Господа, і Він явив їм свою святість.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 95(94), 1-2. 6-7аб. 7в-9 (П.: пор. 8)
Хай серце ваше днесь не кам’яніє.
або: Якби ж це ви почули голос Господній: «Не робіть закам’янілими серця ваші».
Ходіть, Господу заспіваймо, *
вигукуймо Скелі нашого спасіння.
Прийдімо в Його присутність із хвалою — *
і радісно Йому пісні співаймо.
Ходімо, поклонімось, припадімо, *
і впадімо на коліна перед Господом, †
який сотворив нас.
Адже Він є наш Бог, *
ми — народ Його пасовиська, отара під Його рукою.
Сьогодні, коли почуєте Його голос: *
«Не робіть закам’янілими серця ваші,
як біля Мериви, в день Масса в пустелі, †
де спокушали Мене батьки ваші. *
Вони випробовували Мене, хоча Мої діла узріли».
Спів перед Євангелієм
Мт 16, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ти є Петро; і на цій скелі Я збудую свою Церкву,
і брами аду її не здолають.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 16, 13-23
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?»
Вони відповіли: «Одні — за Йоана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків».
Каже їм Ісуc: «А ви Мене за кого вважаєте?»
У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!»
А Ісус відповів йому і сказав: «Блаженний ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. І Я тобі кажу, що ти є Петро — скеля; і на цій скелі Я збудую свою Церкву, і брами аду не здолають її. Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах».
Тоді наказав учням нікому не казати, що Він — Христос. Відтоді Ісус почав виявляти своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвященників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: «Змилуйся над собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!»
А Він, обернувшись, сказав Петрові: «Відійди позад Мене, сатано; ти для Мене — спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське!»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чи я щасливий? Ким для мене є Ісус? (Слово між нами)
«Геть від мене!» (о. Роман Лаба, OSPPE)