Літургійні читання на ХІХ Звичайну Неділю, рік А (РКЦ)

Римо-католицький календар

ХІХ Звичайна Неділя, рік А

Перше читання
1 Цар 19, 9а. 11-13а

Читання з Першої книги Царів.

Тими днями Ілля прийшов до Божої гори Хорив, увійшов у печеру й переночував у ній. І прийшло до нього слово Господнє і Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед обличчям Господнім».
І ось проходив Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й трощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі — вогонь, та й не у вогні Господь! Після вогню — тихесенький, лагідний вітерець. Щойно Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем і вийшов.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 85(84), 9аб-10. 11-12. 13-14 (П.: пор. 8)

Яви нам милість і дай нам спасіння.
або: Яви нам, Господи, своє милосердя
і дай нам своє спасіння.

Послухаю, що Господь Бог скаже, *
бо Він говоритиме про мир для свого народу †
і для своїх побожних.
Адже Його спасіння близьке до тих, хто Його боїться, — *
аби Його слава оселилася в нашому краї. 

Милість і правда зустрілись, *
поцілувалися мир і правда.
Правда піднялася з землі вгору, *
а справедливість нахилилася з неба. 

Тож Господь дасть благо — *
і дасть свій врожай земля наша.
Перед Ним піде правда, — *
своїми кроками ступатиме по дорозі.

Друге читання
Рим 9, 1-5

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Духові Святому: я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!
Адже я бажав би сам бути анафемою, відлученим від Христа, задля моїх братів, моїх рідних за тілом, тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці. Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.

Слово Боже.

Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5-6

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я надіюсь на Господа,
я надіюсь на Його слово.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 14, 22-33

† Читання святого Євангелія від Матея.

Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як настав вечір, Він залишався там на самоті.
Човен уже був багато стадій від землі; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!»
Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!»
Він же сказав: «Іди!»
І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, і йшов до Ісуса. Та, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!»
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?»
Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!»

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Влада і свобода (о. Василь Косік)

Наше покликання, привілей і право (Слово між нами)

Людські страхи та Божа любов (о. Кирило Лесько)

Дякувати Богові за бурі (курс «Дабар»)