Римо-кат.: Св. Бернарда, абата і Вчителя Церкви
(обов’язковий спомин)
Греко-кат.: прпмч. Дометія
Римо-католицький календар
Св. Бернарда, абата і Вчителя Церкви
(обов’язковий спомин)
Перше читання
Рут 2, 1-3. 8-11; 4, 13-17
Початок Книги Рут
Ноема мала родича, з чоловічого боку, на ім’я Вооз, із роду Елімелеха, чоловіка значного та заможного. Раз якось Рута, моавитянка, сказала до Ноеми: «Пусти мене на поле збирати колоски слідом за тим, у кого запобіжу ласки». А та до неї: «Іди, моя доню!» От і пішла вона й, прийшовши на поле, запопалася збирати колоски позад женців. І трапилось так, що їй пощастило на частку поля, яка належала до Вооза, з роду Елімелеха. Сказав Вооз до Рути: «Слухай, лишень, небого! Не ходи збирати на інше поле й не переходь звідси; зостанься тутечки з моїми дівчатами. Дивись, де вони жнуть, та й ходи за ними. Я звелів моїм наймитам, щоб тебе не чіпали. А як захочеш пити, то підеш до глеків та й нап’єшся, що зачерпнуть наймити». Упала вона ниць, поклонилась до землі й промовила до нього: «Чим я запобігла ласки в тебе, що зглянувся єси надо мною, хоч я й чужоземка?» А Вооз: «Мені повідано про все, що ти зробила для своєї свекрухи після смерти твого чоловіка: як ти покинула твого батька й твою матір і твою батьківщину, і прийшла до народу, якого раніш не знала». І взяв Вооз Руту й вона стала йому за жінку. І ввійшов до неї, і Господь дав їй зачаття, й вона породила сина. Жінки ж Ноемі казали: «Благословен Господь, що дав тобі сьогодні викупителя, який збереже твоє ім’я в Ізраїлі! Він буде втіхою й підтримкою твоєю на старості літ, бо ж породила його твоя невістка, що тебе любить і краща для тебе від сімох синів». Взяла Ноема дитятко й пригорнула його до грудей своїх та була йому за няньку. Сусідки ж дали йому ім’я, говоривши: «Ноемі родився син!» І називали йому ім’я Овид. Він став батьком Єссея, що був батьком Давида.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 128(127), 1-2. 3. 4-5 (П.: пор. 4)
Благословенний, хто боїться Бога
Щасливий кожний, хто Господа боїться, *
і хто Його путями ходить!
Як будеш їсти працю рук твоїх, *
щасливий будеш і добре тобі буде.
Жінка твоя, неначе лоза плодовита, *
у середині дому твого.
Діти твої, мов парості оливки, *
навколо столу твого.
Ось так буде благословенний чоловік, *
що Господа боїться.
Нехай Господь благословить тебе з Сіону, †
щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, *
поки віку твого.
Спів перед Євангелієм
Пс 25(24), 4б. 5
Алілуя, алілуя, алілуя
Один-бо у вас Отець – той, що на небі,
один-бо ваш Наставник – Христос.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 23, 1-12
+ Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути. Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці, люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю! Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесний. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос. Більший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, буде принижений; а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
прпмч. Дометія
Ап. – Рим. 119 зач.; 15, 30-33.
30. Благаю вас, брати, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа – ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога, 31. щоб мені вирватися від невірних в Юдеї і щоб служба моя в Єрусалимі була святим приємна; 32. щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа, і відпочив між вами. 33. Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
Єв. – Мт. 73 зач.; 17, 24-18, 4.
24. Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: «Чи заплатить ваш учитель дидрахму» 25. «Так», – каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: «Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?» 26. А коли відповів: «З чужих», – Ісус сказав до нього: «Отож, сини вільні. 27. Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.» 1. Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: «Хто найбільший у Небеснім Царстві?» 2. Ісус покликав дитину, поставив її серед них – 3. і каже: «Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. 4. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царств»і.