Літургійні читання на вівторок ХХVІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХХVІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Іов 3, 1-3. 11-17. 20-23

Читання з Книги Іова

Іов розтулив уста й лихословив свій день. Він почав говорити й мовив: «Нехай загине день, коли я народився і ніч, в яку було сказано: “Зачався чоловік!” Чому вже у лоні матері не вмер я? Чому, як вийшов я з утроби, не загинув? Навіщо прийняли мене коліна? Навіщо було мені ссати груди? Тепер лежав би, спочивав би я, спав би й мав би спокій з царями й радниками краю, які споруджують собі могили; або з князями, які мають золота багато і які наповнюють свої палати сріблом. Або не було б мене, як закопаного викидня, чи як немовляток, які не бачили світла. Там не шаліють більше злочинці, там спочивають знеможені. Навіщо дано світло бідоласі, і життя тим, яким на серці гірко? Тим, які виглядають смерті, а її немає, тим, які шукають її більш, ніж скарбів; тим, які радіють без міри, веселяться, коли знайдуть домовину! Людині, для якої дорога закрита, яку Бог огородив навколо мрякою».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 88, 2-3. 4-5. 6. 7-8

Моя молитва хай дійде до Тебе

Господи, Боже мого спасіння! *
Вдень і вночі я волав перед Тобою.
Нехай дійде до Тебе моя молитва; *
прихили своє вухо до мого благання.

Адже моя душа сповнена горя, *
і моє життя наблизилося до шеолу.
Я віднесений до числа тих, які сходять до ями, *
я став немов безпомічна людина.

Я став немов вільний серед мертвих, –  *
немов убиті, які лежать у могилах,
котрих Ти більше не споминаєш, – *
вони відсічені від руки Твоєї.

Ти мене вкинув до преглибокого рову – *
в темряву, у безодню.
Наді мною тяжів гнів Твій, *
Ти впокорював мене усіма хвилями своїми.

Спів перед Євангелієм
Мк 10, 45

Алілуя, алілуя, алілуя
Син Людський при­йшов, щоби по­служити
і душу свою як ви­куп за багатьох віддати.
Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 9, 51-56

† Читання святого Євангелія від Луки

Коли набли­жа­ли­ся дні Ісусового відходу, Він твердо по­становив іти в Єрусалим. І Він послав вісників перед собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приго­ту­вати Йому ночівлю. А ті не прийняли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: «Господи, хочеш, ми ска­жемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх?» Та, повернувшись до них, Він за­бо­ронив їм. І вони пішли до іншого села.

Слово Господнє