Крім літургійних періодів, які мають ясно виражену власну специфіку (Великий Піст, Великодній час, Адвент, Різдвяний час), до складу літургійного року входять ще 33 або 34 тижні, коли спеціальним чином не відзначається будь-яка таємниця з життя Христа, але згадується містерія нашого Спасіння у всій її повноті. Цей період називається «Звичайними періодом». Властивий йому колір літургійних шат – зелений.
Звичайний період починається у понеділок після неділі Хрещення Господнього (перша неділя після 6 січня) і триває аж до вівторка перед Попільною Середою, з якої починається Великий Піст. Потім він продовжується з понеділка після П’ятидесятниці і закінчується перед першою Вечірнею 1-ої неділі Адвенту.
На Месах в усі буденні дні Звичайного періоду (крім свят і днів пам’яті святих) використовуються тексти молитов тієї неділі, якою починається цей тиждень.
Звичайні неділі не відрізняються чимось особливим і цілком зберігають свій первісний характер «малої Пасхи». Кожна з є целебрацією Воскресіння Господнього.
У сучасному Римському Месалі для цих неділь передбачено 8 варіантів префацій, з яких перша присвячена «чудесній силі пасхального таїнства», а інші розкривають її внутрішній зміст і наслідки.
Трапеза Слова Божого, запропонована у звичайний період, досить різноманітна. Цикл недільних читань існує в трьох варіантах (A – B – C), які послідовно змінюють один одного з початком нового літургійного року (в 1-у неділю Адвенту). При цьому в рік A читається Євангеліє від Матея, на рік B – Євангеліє від Марка, в рік C – Євангеліє від Луки. Крім Євангелія на недільній Месі передбачено ще два читання, причому читання зі Старого Заповіту гармонізовано зі змістом Євангелія цього дня, а друге читання з Послань Апостолів має повчальний характер.
Недільні літургійні молитви (вступна, над Дарами, після Причастя) були взяті в сучасне видання Римського месалу з Тридентського месалу здебільшого без змін. Деякі були змінені, а окремі – написані наново.
Дві неділі Рядового часу мають особливий характер, оскільки в них передбачені урочистості: у першу неділю після П’ятидесятниці – урочистість Пресвятої Трійці; в останню, 34-у неділю Рядового часу – урочистість Христа Царя Всесвіту.
На думку багатьох вчених-літургістів саме звичайні неділі повніше інших виражають Великодню таємницю, як і таємницю життя Христа взагалі, саме завдяки своїй «нейтральності», свободи від одного певного кута зору, як це, наприклад, властиво неділям Адвенту або Великого Посту.
В. Дегтярьов, sibcatholic.ru
фінансово.
Щиро дякуємо!
