Проповідь о. Миколи Мишовського на середу ХХVIІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Немає оправдання тобі, будь-яка людино, котра осуджуєш, — бо в чому осуджуєш іншого, в тому сама себе засуджуєш, адже робиш те саме, що осуджуєш. Ми ж знаємо, що є Божий суд згідно з правдою на тих, хто таке робить. Людино, невже ти вважаєш, що уникнеш Божого суду, осуджуючи інших за те, що сама робиш? Або нехтуючи багатством Його доброти, лагідності й довготерпіння, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння? Через власну черствість і нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву і виявлення справедливого Божого суду. Він відплатить кожному згідно з його вчинками: тим, хто настирливістю в добрих ділах шукає слави, честі й нетління, — вічне життя, а сварливим і непослушним правді, але послушним несправедливості — лють і гнів. Страждання і горе кожній душі людини, яка чинить зло, — насамперед юдеєві, потім грекові; слава, честь і мир кожному, хто робить добро, — насамперед юдеєві, потім грекові, бо не зважає Бог на обличчя!
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
