Гординя зробила з фарисеїв сліпих поводирів

Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ХХІІІ звичайного тижня

Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель (Лк 6, 40).

Книжники і фарисеї справді добре знали Святе Писання, але навіть, якщо б вони його знали досконально, вони все ж таки мали б залишатися його слугами і виконавцями, як пише св. Павло до Галатів: «закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися» (Гал 3, 24). Через закон Старого Завіту єврейський народ, отже, підготовлювався до Втілення Сина Божого. Однак законовчителі єврейського народу, хоча і були добре обізнані в Законі Божому, припустились серйозної помилки, вважали себе вищими за закон і внаслідок гордині намагались маніпулювати законом лише на свою користь. Така поведінка зробила з них сліпих, які не побачили, що це саме про Ісуса Христа свідчать всі писання і пророки, що це саме Він очікуваний Месія (пор. Йн 5, 39 і Лк 24, 44-47).

Гординя засліплює очі справді мудрим і достойним людям єврейського народу, які стають сліпими поводирями сліпих. Відкритість на правду Божу вимагає постави учня, подібно як казав філософ Сократ: «Я знаю, що я нічого не знаю». Подібно ми не можемо сказати, що знаємо замисли Божі, а постійно собі повторювати слова Божі: «Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші – не мої дороги, – слово Господнє. Бо так, як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших» (Іс 55, 8-9).