З 1 січня майбутнього року в Угорщині набуде чинності новий закон про Церкви і релігійни громади, навколо якого все літо не вщухали дебати. Законопроект різко скорочує – з 358 до 14 – число віросповідань, визнаних державою.
У числі 14, звичайно, опинилася Католицька Церква, яка представляє більше половини населення Угорщини. Разом з тим новий закон «вивів з гри» – хоча і не закривши шляху до «реабілітації» – не тільки маленькі секти сумнівного релігійного походження, а й традиційні громади – наприклад, ісламську і методистську.
У зв’язку з цим група інтелектуалів – колишніх політичних дисидентів комуністичної Угорщини – звернулася з закликом до європейських інституцій, заявивши про недотримання права на релігійну свободу. Свій протест висловили і представники «відсіяних» конфесій. У зверненні до Угорської Гельсінської групи вони стверджують, що багато з них здійснюють значущу громадську діяльність, надаючи допомогу бездомним, людям похилого віку, циганам і іншим нужденним.
Зі свого боку, Золтан Ковач, держсекретар у зв’язках з громадськістю, заявив, що новий закон «визнає невід’ємне право індивідуума на вибір релігії, хоча держава й виділила лише деякі релігійні організації для надання їм особливих субсидій, враховуючи їх роль в гуманітарній області.
Рішення уряду збентежило угорських методистів. Таку ж реакцію воно викликало і у мусульман. За словами держсекретаря по релігійних справах Ласло Сасфальві, виключені зі списку громади можуть подати заявку на визнання під час осінньої сесії парламенту. Такий намір вже висловили, крім методистів, адвентисти та п’ятидесятники. Їх заявки будуть проаналізовані Міністерством юстиції, причому їм пообіцяли мінімальну бюрократичну процедуру. Сасфальві також запевнив, що навіть невизнані громади, які займаються соціальною діяльністю, як мінімум протягом всього 2012 року будуть отримувати державні субсидії.
За матеріалами: Радіо Ватикан