Хвиля — а фактично цунамі — реакцій, обурень і протестів котиться світом після того, як Міжнародний олімпійський комітет дискваліфікував українського скелетоніста Владислава Гераскевича за вихід на змагання в шоломі з портретами спортсменів, убитих російською агресією.
Команди і асоціації, спортсмени і «прості смертні» висловлюють підтримку Гераскевичу за його мужню позицію і підтримку Україні в її боротьбі. Також і команда священників-спортсменів, які брали участь у змаганнях з футзалу EURO PRIESTS 2026 вийшла з прапором, а о.Микола Лучинський розмістив це фото на своїй ФБ‑сторінці з тегом «підтримуємо Гераскевича».
CREDO запитує в о.Миколи, як відбулися змагання і як прийняли українську команду.
— Ми поїхали на чемпіонат Європи серед священників, участь у якому брали 18 країн. Чемпіонат відбувся в Польщі, в Любліні, з 9 по 13 лютого. Збірна України — це священики з Кам’янець-Подільської дієцезії та Львівської архідієцезії, всього 13 осіб поїхало.
Коли ми збирались на чемпіонат, я вирішив узяти з собою прапор, який мені підписали військові, коли я їздив до них на фронт. На цьому прапорі ми зробили напис англійською мовою «Війна триває. Підтримуйте нас, будь ласка».
Ми зробили це, щоб на такому рівні, як міжнародні змагання, ще раз нагадати по те, що в Україні триває війна, що гинуть люди, і щоб ті представники 18‑ти країн, які приїхали до Любліна, на це звернули увагу.
Ми посіли 11‑те місце, перемогла збірна Польщі. Але на сьогодні важливим є не отримане місце. На відкриття фінальної церемонії змагань, в останній день боротьби за призові місця, ми вийшли з цим прапором під час урочистого виходу, усвідомлюючи, що ця церемонія буде транслюватися і цю можливість використати потрібно.

Люблінський маршалок пан Ярослав Ставярський, вітаючи команди, одразу вказав на український прапор: «Дивлячись на цей прапор, бачимо священників з України, які просять про підтримку, бо війна триває. Хочу сказати, що немає кращого способу змагань, ніж той, який вигадали стародавні греки, тобто Олімпійські ігри — спортивна боротьба. Цей прапор має надихнути кожного з нас, щоб ми всі надалі допомагали Україні і закінчили цю війну. І всі битви перенесли на спортивні арени. Тут можна боротися різним країнам із різними поглядами! Зичу перемоги всім, бо вже сама ваша присутність тут, дорозі священники, є символом перемоги».

— Наше завдання в тому, — продовжив о. Микола, — щоб за різних обставин і на різних рівнях, на змаганнях чи у приватному спілкуванні, постійно говорити правду про те, що відбувається в Україні.
Так сталося, що цей виступ збігся з дискваліфікацією нашого спортсмена на Олімпійських іграх. Ми вирішили вийти також на його підтримку. Ми говоримо про війну в Україні — а він показав спортсменів, яких убила росія. Тому я і в себе на Фейсбуку написав, що ми підтримуємо Владислава Гераскевича. Ми вийшли з цим антивоєнним прапором, за який нам теж би могли сказати, що «так не можна», — але ми це зробили, бо так правильно.



фінансово.
Щиро дякуємо!