Цьогорічному «Дню довіри», що відбувся у Львові 1 жовтня, можна сміливо віддати три «най»: найменш людний, найнезвичніший, найнесподіваніший. Він став логічним завершенням IV Екуменічного соціального тижня.
Почнемо з незвичностей. Спочатку було спільне творення екуменічного малюнку. Учасники поділилися на групи, в яких говорили про довіру до Бога, а потім намагались її зобразити. Хоч такі прояви творчості в «Дні довіри» є нововведенням, за 10 хв праці ми отримали 5 малюнків, які потім об’єднали в один.
Колективним малюванням передувало відеозвернення брата Алоїза з Тезе. Він закликав українців довіряти один одному, «щоб нами керував не страх, недовіра чи осуд одне одного, але щоб ми не боялися жити так, як Христос жив – приносячи любов туди, де ми перебуваємо».
Вперше цього року молодь молилась у храмі Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви. Спочатку його настоятель о. Тадеус Говоргян, разом із дияконом Армяном співали уривок із Служби згідно з їхньою традицією. І потім учасники продовжили уже звичними тезівськими піснями, тишею і молитвою «Отче Наш».
«Ми завжди готові до спільної молитви, – сказав у своєму зверненні до учасників о. Тадеус. – Єдність християн не в тому, що один підпорядковується іншому, але ми говоримо про духовну єдність. Христос – це одна Церква, яку ми самі поділили. Пам’ятайте, що єдність починається із нас, християн. Ми знаємо Того, Кого не знають інші – Господа Спасителя».
Ще на ранковій молитві помітною була невелика кількість людей. Загалом назбиралось близько 70 учасників. З часом це стало позитивом: атмосфера була домашньою, тому молодь мала шанс більше зблизитись, більше заглибитись в молитву. В перервах учасники танцювали банси, інтеграційні танці.
У післяобідню пору присутні розійшлись по майстеркласах (воркшопах), де знайомились з діяльністю здебільшого різних соціальних та релігійних організацій. Мені, до прикладу, вдалось попасти на майстер-клас міжконфесійної студентської організації Молодь до Ісуса . Вона існує вже близько 10 років, відколи у Львів приїхали місіонери методисти зі Сполучених Штатів. Її мета – сформувати і об’єднати молодь, яка розуміє, приймає, зростає і практикує живу християнську віру. Організація збирає різних студентів (значна частка з яких католики) у кількакімнатній квартирі. Вони разом моляться, п’ють чаю, грають на гітарах, в настільний теніс. У них надзвичайно великий спектр діяльності: від спільного в’язання шапочок до групи посту, що, до прикладу, на тиждень відмовилась від користування інтернетом.
Були й інші майстер-класи: зустріч з художником Олександром Антонюком, презентація соціальних служінь студентів «Львівської Політехніки», відвідини спільноти взаємодопомоги «Оселя», Вірменської Апостольської Церкви, спільноти «Лярш Ковчег».
Несподіванкою ж було Дерево миру, яке мали посадити після вечірньої молитви. Але, незважаючи на невтомні пошуки землі, в якій мала б жити рослина, місця для тюльпанового дерева міська влада не знайшла. Тому, за словами Оленки Карнаух, одного з організаторів дня, воно ще «шукає землі».
«Це мій третій «День довіри», – поділилась Наталя Панчишин, учасниця заходу. – Раніше була на Європейській зустрічі в Роттердамі. І ось сьогодні знову мала нагоду пригадати, як воно було тоді. Це надихає до ще більшої довіри до Бога».