Це одне з найбільш незвичних і найдивовижніших місць на території Ватикану.
Спочатку проходимо ворота, що ведуть до Ватиканської Держави зі сторони будівель давнього Святого Управління (сьогодні його займають Конгрегація Віровчення) і керуємо в бік Зали Павла VI, дах якої покритий сонячними батареями, завдяки чому Ватикан є однією з найзеленіших, екологічних держав світу. Знову проходимо через ватиканських жандармів. Потім повертаємо ліворуч у невеликий дворик, створений у 1876 році німецькою Колегією, який на перший погляд виглядає, як типовий внутрішній дворик, таких у Ватикані багато.
Відразу ж впадає в очі незвичана архітектура серед пальм та екзотичних чагарників, багатої зелені, яка навіть пізньою осінню заохочує до прогулянки, знаходимо надгробки, хрести, інколи пам'ятники більших розмірів. Перше враження, яке ватиканський прочанин або турист відчуває в цьому місці, це переконання, що він опинився на території якогось старовинного, античного і, мабуть, вже невживаного некрополя. Проте вирізьблені на надгробних плитах, а частіше звичайних хрестах дати смерті вказують на недавні поховання. Це німецьке кладовище, незважаючи на надзвичайну історію надалі продовжує бути діючим некрополем Ватикану (не враховуючи Папської гробниці в підземеллях Базиліки Святого Петра).
На жаль, не всі можуть бути поховані поруч з Базилікою і Папським палацом. Цей привілей, на підставі давніх статутів, що датуються 1450р., належить тільки Братству Пресвятої Богородиці скорботних, заснованому з нагоди 1500 року. Його члени опікувалися місцем, що знаходиться згідно з традицією на території давнього цирку Нерона, де гинули мученицькою смертю перші християни. Цей привілей спочинку у Ватикані поширюється на осіб німецького походження, котрі померли під час паломництва до Вічного Міста, а в деяких століттях там ховали голландців та валлонців, або членів релігійних згромаджень німецького походження.
Серед могил, що пробуджують найбільшу цікавість, є місце тлінного відпочинку, обвіяне не дуже приємною легендою, (не підтверджується фактами), німецької монахині сестри Паскаліни Ленерт, котра була особистим секретарем і найближчим співпрацівником Папи Пія XII. Спочиває там також декілька командирів Швейцарської Гвардії, є численні могили дворянських і княжих німецьких родів, а також ректорів Німецької Колегії, могила померлого в травні цього року о. Ервіна Гатса чи могила масового поховання, діючого до сьогодні Архибратства Непорочної Діви Марії. Місце, де знаходиться цвинтар, оточене доволі високим муром, на стінах якого з керамічної плитки зроблена Хресна Дорога.
Цікаво, що німецький «вплив» у Ватикані почався з середньовіччя, а сьогоднішнє представництво німців є поміж найвищих сановників Церкви, на чолі з Бенедиктом XVI, котрий відвідав це місце багато разів, а останнім часом фінансував дві дуже помітні мармурові колони, розташовані біля входу до Колегії.
Німецька Колегія є однією з небагатьох національних колегій (у ватиканських Садах знаходиться ще Колегія Ефіопії), розташованих у державі Ватикан, інші країни мають свої колегії розкидані по всьому Риму. Але таке унікальне і незвичайне кладовище має тільки Німеччина.
Католицький Оглядач / Religia.tv
фінансово.
Щиро дякуємо!
