Христове народження є «таїнством світла, яке люди кожної епохи можуть отримати через віру та молитву», – зазначив Папа Бенедикт XVI на початку останньої в цьому році загальної аудієнції, що відбулася у середу, 28 грудня, в залі ім. Павла VI у Ватикані.
В контексті різдвяного періоду та маючи на увазі цикл повчань, присвячених християнській молитві, Святіший Отець запропонував приглянутися до того, «як молитва становить частину життя Пресвятої Родини з Назарету». «Назаретський дім, – сказав він, – у дійсності, є школою молитви, де можна навчитися слухати, роздумувати й проникати в глибоке значення об’явлення Божого Сина, беручи приклад з Марії, Йосифа та Ісуса».
Бенедикт XVI пригадав промову одного із своїх попередників, Слуги Божого Папи Павла VI, який, відвідуючи Назарет, сказав, що у школі Пресвятої Родини ми розуміємо, навіщо потрібно дотримуватися «духовної дисципліни», якщо бажаємо іти за вченням Євангелія. Першим уроком, за словами Павла VI, є мовчання. «О, якби-то відродилася в нас пошана до тиші, чудової й необхідної атмосфери духа, – казав він. – О, тише Назарету, навчи нас бути стійкими в добрих думках, уважними до внутрішнього життя, готовими добре почути таємні Божі натхнення та повчання справжніх учителів».
Далі Бенедикт XVI запропонував кілька думок про молитву Пресвятої Родини на основі євангельських розповідей про дитинство Ісуса. Євангеліст Лука розповідає, що батьки Ісуса, як і кожна єврейська родина, що дотримувалася приписів Закону, принесли свого сорокаденного первістка до храму, щоб посвятити його Богові. «Ця проща Пресвятої Родини, – сказав Папа, – є прощею віри, принесення дарів – символу молитви, та зустріччю з Господом, Якого Марія та Йосиф уже бачать в Ісусові».
За словами Папи, споглядання Христа має у Пресвятій Богородиці неперевершений приклад. «Погляд Її серця зосередився на Ньому вже в хвилині Благовіщення, коли Вона зачала Його діянням Святого Духа, протягом наступних місяців Вона крок за кроком відчувала Його присутність, аж до дня Різдва, коли Її очі могли з материнською ніжністю зупинитися над обличчям Сина, коли Вона Його пеленала і клала у ясла». Кожен момент життя Марії був позначений спогадами про Ісуса, збереженими у Її думках та серці, так що євангеліст пише: «А Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці». «Цей образ Марії, дарований нам святим Лукою, представляє її як приклад для кожного віруючого, який зберігає та наслідує слова й діла Ісуса», – сказав Бенедикт XVI.
Здатність Пресвятої Богородиці жити Божим поглядом впровадила також святого Йосифа в особливу близькість з Богом. Разом з Нею та Ісусом він розпочав новий спосіб стосунків із Богом, приймаючи Його у своє життя, входячи у Його задум спасіння, виконуючи Його волю. «Євангеліє, як знаємо, не зберегло жодного Йосифового слова: його присутність є тихою, але вірною, постійною та дієвою», – зауважив Папа, додаючи, що Йосиф повністю виконав своє батьківське завдання. Він навчав Ісуса молитися, брав Його на молитовні зустрічі до синагоги, провадив домашню молитву, навчаючи в щоденному ритмі життя поєднувати молитву й працю, жертвуючи Богові труди, пов’язані з заробітком насущного хліба для родини.
Наступною молитовною подією з життя Пресвятої Родини, яку описує Євангеліє, є проща дванадцятилітнього Ісуса до єрусалимської святині. Паломництво, зауважив Святіший Отець, є релігійною практикою, яка живиться з молитви, та, одночасно, живить її. «Єврейська родина, – сказав він, – як і християнська, молиться в домашньому колі, але також разом з громадою, визнаючи себе частиною паломницького Божого Народу».
«Дорогі друзі, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – беручи до уваги ці різні аспекти, які я коротко навів у світлі Євангелія, Пресвята Родина постає, як ікона домашньої Церкви, покликаної спільно молитися. Родина є домашньою Церквою і повинна бути першою школою молитви. В родині діти, починаючи від найніжнішого віку, завдяки повчанням та прикладові батьків, можуть навчитися відчуття Бога, жити в атмосфері Божої присутності. Справді християнське виховання не може оминути досвіду молитви. Якщо в родині не навчитися молитися, пізніше цю прогалину буде важко заповнити. Тому, – звернувся Папа, – бажаю заохотити вас у школі Пресвятої Родини з Назарету наново відкрити красу спільної молитви в родині, і таким чином, дійсно ставати одним серцем й однією душею, тобто – справжньою сім’єю».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
