З нагоди 110 річниці від дня народження Святого Хосемарії Ескріва, 9 січня у Папському Університеті Святого Хреста у Римі відбулась конференція, присвячена організації Опус Деї. Головним доповідаючим виступив Джузеппе Корільяно.
У нашому суспільстві існує багато стереотипів щодо організації Опус Деї, і саме комунікатори (журналісти, прес-секретарі) покликані зі сміливістю відповідати на безліч нападків та атак, захищаючи віру та вчення Католицької Церкви.
Джузеппе Корільяно більш ніж 40 сорок років був представником та прес-секретарем Опус Деї в Італії. Своїм новим статусом письменника, за його словами, завдячує Дену Брауну. Адже після виходу книг Брауна виникла потреба відкрити людям справжнє обличча Опус Деї: «Я мусив показати свій сорокорічний досвід перебування в Організації. Моєї книгою (авт. «Un lavoro soprannaturale – La mia vita nell’Opus Dei» – «Надприродна робота – Моє життя в Opus Dei») я пішов проти течії стереотипів та упереджень. Саме так і робив Святий Хосемарія. Він просто йшов назустріч людям.» На запитання, чому Ден Браун, атакуючи Церкву, обрав саме Опус Деї, Корільяно сказав, що сто років тому цей автор написав би щось проти домініканців, ще раніше – про єзуїтів. Адже атакують саме тих, хто стоїть на захисті місії християнина.
«У 1971 році я вперше зустрів Хосемарію Ескріва, і він відразу здивував мене своєю здатністю любити кожного. Вчитись любити – це найголовніше у житті християнина, це завжди нова заповідь. Як говорить нам Ісус: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!».
Члени Опус Деї прагнуть бути апостолами віри у звичайному житті: на роботі, у сім’ї, у колі друзів. Йдеться про повноцінне та справжнє переживання покликання кожного християнина. Модель життя, яку запропонував Ескріва – бути вічно закоханими в Ісуса, у свою дружину, у чоловіка. Важливо, за словами Корільяно, завжди бути задоволеними життям, адже це особливість покірних: «Ми бачили зображення Страждаючої Матері Божої, але неможливо уявити її незадоволеною».
Підсумовуючи, ректор Папського Університету Святого Хреста, Луїс Ромера наголосив на важливості та необхідності для кожного католика мати відчуття чіткої приналежності до Церкви і до Папи, мати здатність говорити про Бога власним життям.