Педофільські скандали відкрили бельгійським єпископам очі на правду про їхню Церкву, про те, що з нею сталося упродовж останніх десятиріч. Так каже нота про сексуальні зловживання у Церкві, оприлюднена за підписами тамтешніх єпископів і орденських настоятелів. «Ми з усією серйозністю запитуємо себе, як це все могло статися», — заявляють єпископи, водночас просячи пробачення за страждання, яким вони не зуміли запобігти.
«Приховане страждання» — так називається 52-сторінковий документ, що складається з двох частин. У першій єпископи розбираються з минулим, запевняють, що правду буде виявлено, а ті, хто винен у зловживаннях, «не зазнають спокою». В другій частині документу йдеться про запобігання таким випадкам у майбутньому. Від імені єпископату ноту представив єпископ Ґі Арпіньї, ординарій Турне.
Цей представник духовенства знаний тим, що за його активного сприяння у Бельгії постало розслідування справ, пов’язаних із педофілією. Очолити комісію був запрошений не черговий священик, а лікар-психіатр Петер Адріанссен. Внаслідок роботи комісії постав 200-сторінковий документ, викладений у всесвітню мережу Інтернет 13 вересня 2010 року. Єпископ Арпіньї, який висловлював своє неприйняття досить м’якого ставлення церковної влади до викриття зловживань у поведінці єпископа Роже Вангелюве, став відповідальним за розслідування подібних справ. Тепер оприлюднено згадану ноту.
«Ми підходимо до цієї проблеми цілісно, – сказав єпископ Ґі Ватиканському Радіо. – Наша головна мета – прислухатися до голосів жертв, переламати мовчанку, встановити істину. Тому ми визначили десять контактних центрів у країні, куди можуть зголошуватися потерпілі. Найважливіше в цій справі – жертви; ми усвідомлюємо, що вони страждають до кінця життя. Прагнемо їм допомогти, також і духовно. Ми дивимося на це з перспективи християнської віри. Бо також і з настільки тяжких ситуацій можна вийти, зберігши віру. Євангеліє дає засоби для правильного сприйняття такого страждання. Все це ще попереду; однак, на моє переконання, нам вдалося відповісти на очікування як жертв, так і громадської думки».
Найбільша кількість сексуальних зловживань стосовно дітей сталася в період між 1973 і 1986 роками, як випливає з заяв, поданих у згадану Комісію з розгляду скарг про сексуальні зловживання в пастирській діяльності. Чимала кількість священиків, щодо яких висунуто звинувачення, вже відійшли з цього світу. Складно визначити, чи покійні душпастирі справді були винні у названих злочинах, а чи відбувається чергова кампанія зі стягнення грошей з Католицької Церкви, як це сталося у США після розкриття скандалів у Лос-Анджелесі. Однак єпископ Гі Арпіньї, як священик послідовний і відповідальний, визнає: якщо винуватець буде живий на момент розгляду справи, то його, безумовно, зобов’яжуть виплатити компенсацію – навіть якщо термін давності злочину вже скінчився за державним законодавством. «Вони вчинили зло, – каже ординарій Турне. – Вони за це відповідальні, й ми будемо змушувати їх платити за це».
Крім цього, думка єпископа Гі така: «Якщо винні не бажатимуть надалі залишатися священиками, то ми не будемо проти. Щоправда, для цього їм потрібно буде звернутися у Ватикан».
За матеріалами: Radio Watykańskie / Stamfordadvocate.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
