Їжа на життя вічне

Роздуми до Слова Божого на понеділок ІІІ Великоднього тижня

Народ не залишився там, де не було ані Ісуса, ані Його учнів. Це дуже цінна інформація для нас: уникай місць, де немає Бога ані тих, хто «Його», не перебувай у таких місцях, не входь у таке товариство. Люди, які припливли різними човнами, не заспокоїлися, доки не знайшли Ісуса. І для цього мусили добратися аж на другий бік моря. Урок цих віршів дуже важливий: не заспокоюйся, доки не віднайдеш Господа, доки не знайдеш для Нього часу, поки не вступиш із Ним у діалог.

Головною темою цього розділу, також і цього фрагмента, є їжа, яка залишається на життя вічне, — образ Євхаристії. Коли ми щось споживаємо, то після перетравлення той чи той продукт стає частиною нашого тіла, частиною нашого організму. Яблуко, яке ми з’їли, не лежить на окремій поличці в нашому шлунку, а засвоюється організмом і стає чимось у ньому. На мою думку, що це якась віддалена подібність того, що відбувається, коли ми споживаємо Тіло і Кров нашого Господа. Важко уявити, що в нашому тілі є Тіло Ісуса, а в наших жилах починає текти Його Кров. Неймовірно… Господь певною мірою «стає мною» — яка ж це єдність! Звичайно, не потрібно ці слова сприймати у значенні злиття наших істот, лише як підкреслення тієї великої єдності, яка постає між нами внаслідок Причастя.

“ Не заспокоюйся, доки не віднайдеш Господа, доки не знайдеш для Нього часу, поки не вступиш із Ним у діалог

Блаженна Марія Кандида від Святої Євхаристії, кармелітка, так написала про Святе Причастя: Причастя — це Єдність! Любий Ісусе, Ти приходиш, щоб очистити кожну невпорядковану схильність і кожну пожадливість, які не є надприродними, приходиш заспокоїти прагнення серця, завдаючи смерть моєму «Я». Тоді, триваючи на Твоєму лоні, повторюю з довірою: «О мій Ісусе, вбий мене і дай мені справжнє життя! Усипи мене і пробуди для себе! Яку ж переміну Ти звершуєш у душах, що Тебе приймають у Євхаристії! Зливаєшся з ними і з собою з’єднуєш! »