«Якщо б я була священиком, я би ґрунтовно вивчила єврейську і грецьку мову, щоб пізнати думку Бога такою, якою Він її схотів виразити в нашій людській мові» (св. Тереза з Лізьє)
Євангеліє на урочистість Народження Йоана Хрестителя
Початковий спів: Κύριε, ἐλείσον! – Господи, помилуй! – спів, що визнає Ісуса Господом,
Господом милосердя, над нами, грішниками (виконавець – Divna Ljubojevic).
Лк 1, 57-66.80
57 Τῇ δὲ Ἐλισάβετ ἐπλήσθη ὁ χρόνος τοῦ τεκεῖν αὐτὴν καὶ ἐγέννησεν υἱὸν. 58 καὶ
ἤκουσαν οἱ περίοικοι καὶ οἱ συγγενεῖς αὐτῆς ὅτι ἐµεγάλυνεν κύριος τὸ ἔλεος αὐτοῦ
µετ’ αὐτῆς καὶ συνέχαιρον αὐτῇ. 59 Καὶ ἐγένετο ἐν τῇ ἡµέρᾳ τῇ ὀγδόῃ ἦλθον
περιτεµεῖν τὸ παιδίον καὶ ἐκάλουν αὐτὸ ἐπὶ τῷ ὀνόµατι τοῦ πατρὸς αὐτοῦ
Ζαχαρίαν. 60 καὶ ἀποκριθεῖσα ἡ µήτηρ αὐτοῦ εἶπεν• οὐχί, ἀλλὰ κληθήσεται
Ἰωάννης. 61 καὶ εἶπαν πρὸς αὐτὴν ὅτι οὐδείς ἐστιν ἐκ τῆς συγγενείας σου ὃς
καλεῖται τῷ ὀνόµατι τούτῳ. 62 ἐνένευον δὲ τῷ πατρὶ αὐτοῦ τὸ τί ἂν θέλοι καλεῖσθαι
αὐτό. 63 καὶ αἰτήσας πινακίδιον ἔγραψεν λέγων• Ἰωάννης ἐστιν ὄνοµα αὐτοῦ. καὶ
ἐθαύµασαν πάντες. 64 ἀνεῴχθη δὲ τὸ στόµα αὐτοῦ παραχρῆµα καὶ ἡ γλῶσσα
αὐτοῦ, καὶ ἐλάλει εὐλογῶν τὸν θεόν. 65 Καὶ ἐγένετο ἐπὶ πάντας φόβος τοὺς
περιοικοῦντας αὐτούς, καὶ ἐν ὅλῃ τῇ ὀρεινῇ τῆς Ἰουδαίας διελαλεῖτο πάντα τὰ
ῥήµατα ταῦτα, 66 καὶ ἔθεντο πάντες οἱ ἀκούσαντες ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτῶν λέγοντες• τί
ἄρα τὸ παιδίον τοῦτο ἔσται; καὶ γὰρ χεῖρ κυρίου ἦν µετ’ αὐτοῦ. 80 Τὸ δὲ παιδίον
ἠύξανεν καὶ ἐκραταιοῦτο πνεύµατι, καὶ ἦν ἐν ταῖς ἐρήµοις ἕως ἡµέρας ἀναδείξεως
αὐτοῦ πρὸς τὸν Ἰσραήλ.
Що цікавого в тексті:
1. συν-έ-χαιρ-ον [συν-χαίρ-ω] αὐτῇ (57); ἐ-κάλουν [καλέ-ω] αὐτὸ ἐπὶ τῷ ὀνόµατι
τοῦ πατρὸς αὐτοῦ Ζαχαρίαν (59); ἐν-έ-νευ-ον [ἐν-νεύ-ω] δὲ τῷ πατρὶ αὐτοῦ (62);
ἐ-λάλει [λαλέ-ω] εὐλογῶν τὸν θεόν (64); δι-ε-λαλεῖτο [δια-λαλέ-ω] πάντα τὰ
ῥήµατα ταῦτα (65); χεῖρ κυρίου ἦν [εἰµί] µετ’ αὐτοῦ (79) ἠύξαν-εν [αὐξάν-ω] καὶ
ἐ-κραταιοῦτο [κραταιό-οµαι] πνεύµατι (80); ἦν [εἰµί] ἐν ταῖς ἐρήµοις (80).
Imperfectum – це час дієслова, яка вказує на таку дію у минулому, що триває у часі, або що
повторюється, або що скерована на осягнення власної мети. Часто цей час можемо
перекладати українським недоконаним видом минулого часу (а саме тоді, коли йдеться про
тривалу дію або таку, що повторюється). Нагадаємо, що характеристикою imperfectum є
augmentum (прирощення), тобто видовження основи дієслова. Для дієслів, що
розпочинаються на приголосну, augmentum – це ἐ (епсілон), що додається перед основою
(ἐ-λάλει [λαλέ-ω], ἐ-κάλουν [καλέ-ω], ἐ-κραταιοῦτο [κραταιό-οµαι]); для дієслів, що
розпочинаються на голосну, augmentum – це видовження початкової голосної основи
(ἠύξαν-εν [αὐξάν-ω]). Для складених дієслів augmentum стоїть між прийменником і основою
слова (συν-έ-χαιρ-ον [συν-χαίρ-ω], ἐν-έ-νευ-ον [ἐν-νεύ-ω], δι-ε-λαλεῖτο [δια-λαλέ-ω]). Дієслово
εἰµί має нерегулярні форми imperfectum; у нашому тексті зустрічається форма 3 особи
однини – ἦν, був, була.
2. ἐκάλουν αὐτὸ ἐπὶ τῷ ὀνόµατι τοῦ πατρὸς αὐτοῦ Ζαχαρίαν (59)
– Не так рідко у Новому Завіті імперфект означає лише намагання, і то безуспішне. В
нашому тексті є такий імперфект. У 59 вірші говориться про те, що рідні і близькі
Єлизавети і Захарії ἐκάλουν αὐτὸ (дитину) ἐπὶ τῷ ὀνόµατι τοῦ πατρὸς αὐτοῦ Ζαχαρίαν. Цей імперфект, отже, не перекладаємо у сенсі, що дитину вже називали Захарією, а що
намагалися таким іменем його назвати.
3. ἐνένευον δὲ τῷ πατρὶ αὐτοῦ τὸ τί ἂν θέλοι καλεῖσθαι αὐτό (62).
– У нашому тексті зустрічаємо досить рідку форму дієслова – optativus. Найчастіше
використовує його святий Лука – в своєму Євангелії і Діянні Апостолів. Оптатив між іншим
використовується для вираження потенційності. У нашому тексті оптатив дієслова θέλω, хочу
сполучається з часткою ἂν, би, і це вказує на те, що тут маємо справу з потенційним
оптативом. Дійсно ті, хто запитує Захарію, мають перед собою дві потенційні можливості
відповіді: ім’я дитини буде або Захарія, або Йоан, і саме ця потенційність виражена у нашому
тексті оптативом з часткою ἂν – як хотів би він, щоб була названа дитина.
Дієслова:
πίµπληµι – наповнюю / ἐπλήσθη – сповнився
τίκτω – народжую / τεκεῖν – народжувати
γεννάω – породжую / ἐγέννησεν – породила
ἀκούω – чую / ἤκουσαν – почули / οἱ ἀκούσαντες – ті, які почули
µεγαλύνω – величаю / ἐµεγάλυνεν – возвеличив
συνχαίρω – радію разом / συνέχαιρον – раділи разом
περιτέµνω – обрізаю / περιτεµεῖν – обрізати
καλέω – зву / ἐκάλουν – називали / κληθήσεται – зватиметься / καλεῖται – зветься /
καλεῖσθαι – бути названим
ἀποκρίνοµαι – відповідати / ἀποκριθεῖσα – відповідаючи (вона)
λέγω – говорю, кажу / εἶπεν – сказав / εἶπαν – сказали / λέγων – кажучи (він) / λέγοντες –
кажучи (вони)
ἐννεύω – запитую знаками / ἐνένευον – запитували знаками
θέλω – хочу / θέλοι – хотів би
αἰτέω – прошу / αἰτήσας – попросивши
γράφω – пишу / ἔγραψεν – написав
εἰµί – я є / ἐστιν – є / ἔσται – буде / ἦν – була
θαυµάζω – дивуюсь / ἐθαύµασαν – здивувались
ἀνοίγω – відкриваю / ἀνεῴχθη – відкрилось
λαλέω – промовляю / ἐλάλει – промовляв
διαλαλέω – переказую / διελαλεῖτο – переказувалося
εὐλογέω – благословляю / εὐλογῶν – благословляючи
γίνοµαι – стаюся / ἐγένετο – сталося
τίθηµι – кладу / ἔθεντο – клали
αὐξάνω – зростаю / ἠύξανεν – зростав
κραταιόοµαι – міцнію / ἐκραταιοῦτο – міцнів, укріплювався
Інші частини мови:
χρόνος, ὁ – час
κύριος, ὁ – Господь
ἔλεος, τό – милосердя
παιδίον, τό – дитина
ὄνοµα, ὀνόµατος, τό – ім’я
µήτηρ, ἡ – мати
πάτηρ, ὁ – батько
στόµα, τό – уста
παραχρῆµα – негайно
γλῶσσα, ἡ – язик
φόβος, ὁ – страх
καρδία, ἡ – серце
χεῖρ, ἡ – рука
πνεύµα, πνεύµατος, τό – дух
ἔρηµος, ἡ – пустиня
ἀνάδειξις, ἡ – (ἀνά+δείκνυµι) прилюдне показання, оголошення призначення
Звороти:
ἐµεγάλυνεν κύριος τὸ ἔλεος αὐτοῦ µετ’ αὐτῆς – возвеличив Господь милосердя своє над
нею
καὶ πάντες οἱ ἀκούσαντες ἔθεντο ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτῶν – і усі, що почули, клали [це] у своє серце
τί ἄρα τὸ παιδίον τοῦτο ἔσται – ким же дитина ця буде?
χεῖρ κυρίου ἦν µετ’ αὐτοῦ – рука Господня була з ним
τὸ παιδίον ἠύξανεν καὶ ἐκραταιοῦτο πνεύµατι – дитина росла і міцніла духом
ἦν ἐν ταῖς ἐρήµοις ἕως ἡµέρας ἀναδείξεως αὐτοῦ πρὸς τὸν Ἰσραήλ – він був в
пустинних місцях аж до дня його прилюдного показання Ізраїлеві = до дня, коли він увійшов у своє публічне служіння для Ізраїля.
фінансово.
Щиро дякуємо!
