Роздуми над Словом Божим на п’ятницю XVII звичайного тижня, рік ІІ
Текст сьогоднішнього Євангелія невипадково слідує після притч. Притчі чудово виражають Тайну Втілення. Чому?
Так само, як Божий Син, який перебував з Отцем віковічно, в часі став людиною і прийняв людську природу, подібно і Боже Царство — дійсність незбагненна, невисловлена, стає нам близькою в притчах: об’являється в простих образах людського життя. Господь захотів бути аж так близько до нас, що Його присутність можна описати у сівбі та жнивах, випіканні хліба, ловитві риби та інших побутових діях.
Родичі та близькі Ісуса не бачать більшого ніж те, що видиме, не можуть сягнути далі. Можна сказати, неспроможні зрозуміти тієї притчі, якою є Ісус, Втілене Слово Отця.
Така постава змушує мене до відповіді на запитання: чи розпізнаю я присутність Бога у щоденних справах, у звичайних людях, чи маю здатність крізь видиме побачити Невидимого?
фінансово.
Щиро дякуємо!
